Пісню, назву якої винесено в заголовок, переінакшив у 1918 році десь під Казанню для червоноармійців радянський поет Дем’ян Бєдний (Юхим Придворов, уродженець Губівки, що на Кіровоградщині). Відтоді співалося «Как родная меня мать провожала», а про українське коріння пісні забули.

А от в УПА її співали з іншими словами: «Ой що ж то за шум учинився, // Що Комар до повстанців зголосився» (зрозуміло, «щоб кусати москалів»). Звісно, цю улюблену в народі жартівливу пісню співали в Україні завжди і всюди, незалежно від влади і з будь-якої нагоди. «Ой  що ж то за шум учинився...» навіть уродженець Одещини, «российский эстрадный певец» емігрант Петро Лещенко заводив і незрівняна Квітка Цісик співала.

Як же і коли виникла пісня? За однією з версій, вона відома ще з XVII століття. Інша версія робить пісню на століття молодшою, зате версія цікава. Її озвучено в легендарній «Українській малій енциклопедії» науковця-емігранта Євгена Онацького: начебто пісню цю складено як сатиру на козака Олексу Розума, який одружився з російською царицею Єлизаветою і став Розумовським. Це спричинилося до того, що відновилося українське гетьманство, а брат Олексія, Кирило, став гетьманом. Ось тому-то, мовляв, і «шум учинився». Але цариця померла і на її місце прийшла Катерина ІІ — «де взялася шура-буря, вона ж того комарика з дуба здула». Вона ж Гетьманщину і саму Запорозьку Січ ліквідувала.

ФАКТ

Уже не як пісню, а як віршовану дитячу казку «Муха-Цокотуха» у 1923 році написав син полтавської селянки, російський поет Корній Чуковський. За його словами, прообразом казки стала саме ця пісня. Згодом вдова Леніна, Н. Крупська, в газеті «Правда» за 1 лютого 1928 року писала: «Что вся эта чепуха обозначает? Какой политической смысл она имеет? Какой-то явно имеет. Но он так заботливо замаскирован, что угадать его довольно трудновато...». Не знала вона пісню «Ой що ж то за шум...» — інакше одразу розгадала б «политический смысл».

Чи так воно було з тією піснею, чи ні, а розповідь про неї привертає увагу. І особливо тих, хто живе нині в Кропивницькому, де колись за наказом Єлизавети І було засновано фортецю її імені, у місті, яке колись звалось Єлисаветградом, а простіше — Лисаветом, Єлисаветом. Живуть і далі наспівують «Ой що ж то за шум учинився, // Що комарик та й на мусі оженився», навіть не підозрюючи, про яких героїв минулого йдеться!

Кропивницький.