Роми Луганщини давно асимілювалися, ведуть осілий спосіб життя, а щодо кочових груп, то вони за останнє десятиліття в регіон не заходили. Тож напад на табір ромів піді Львовом не налякав, оскільки вони більш ніж упевнені, що на території рідної області такого не станеться.

До початку бойових дій на території Луганської області офіційно проживало 2 тис. 250 осіб циганської національності. Сьогодні точна кількість ромів на підконтрольній частині регіону не відома. Орієнтовно їх може бути до 400 осіб. Циганські громади ведуть осілий спосіб життя, шанують свої традиції, однак асиміляція поступово впливає на те, що ромська мова втрачає свої колишні позиції. Дедалі частіше роми розмовляють місцевим діалектом, зрідка розбавляючи його циганськими словами. 

Щодо культурної спадщини, то найяскравішим прикладом, мабуть, може служити циганський художній колектив «Перлина», створений при Кремінському палаці культури. Причому в області він вельми популярний, зустрічають і проводжають його зі сцени завжди емоційно, і це свідчить про те, що місцеве населення ставиться до них адекватно і як такої дискримінації ромів в області немає. Мало того, сьогодні в регіоні розглядають можливість допомоги цьому колективу через Державний фонд регіонального розвитку.

Щоправда, наше суспільство ще не готове прийняти циган як рівних, тому вони продовжують стикатися із проблемами при працевлаштуванні та під час вступу на навчання. Але самі роми хочуть змінити таке до себе ставлення. Їхній представник у Кремінському районі Андрій Ніколаєнко каже, що головне завдання громади сьогодні — дати дітям професію, освіту. Приклади для наслідування в кремінських циган є. Один їхній представник отримав вищу освіту в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого й нині працює в районному центрі прокурором.

— Поки що це єдиний приклад, але ми намагаємося, щоб їх було більше, — каже Андрій. — І в цьому нам надає допомогу поліція.

Андрій Ніколаєнко не обмовився. Начальник відділу дільничних офіцерів поліції ГУНП у Луганській області підполковник Андрій Наконечний підтвердив, що дільничні офіцери знають усіх представників ромської національності, постійно спілкуються з ними, а маршрути патрульної поліції реагування розроблені так, що проходять поблизу місць щільного проживання ромів. Профілактична робота з елементом виховання толерантності стосовно національних меншин проводиться також і серед населення району. Результат такої роботи показовий у тому плані, що правопорушень із боку ромів в області немає.

Багато робиться й з боку ювенальної поліції. У період навчального 2017—2018 року в чотирьох населених пунктах — Лисичанську, Рубіжному, Кремінній і Сєверодонецьку — втілювався проект, до якого були підключені всі співробітники ювенальної служби цих населених пунктів. Вони зустрічалися зі школярами й розмовляли про расову дискримінацію, толерантність стосовно своїх однолітків, які представляють національні меншини, у тому числі й ромів. Влітку ця работа була перенесена в оздоровчі табори — на території області їх сім, а з початком навчального року вона знову проводитиметься у школах.

— Зокрема, ми провели спеціальні заняття з дітьми в Кремінському районі з недопущення негативних моментів, пов’язаних з нерозумінням, образами, про рівноправність дітей за їхньою расовою, національною приналежністю, — розповідає начальник відділу ювенальної превенції управління поліцейських дільничних ГУНП у Луганській області полковник Дмитро Кашута. — Маю зазначити, з циганською громадою Кремінщини в поліції склалися найбільш тісні відносини, і це впливає на зростання ступеня довіри правоохоронцям з боку ромів.

Один із прикладів, що підтверджують це, — пошук зниклих дітей.

— Заходи з пошуку дітей були абсолютно такими ж, як ми проводимо для представників неромської національності, — переконує полковник. — Дітей не можна ділити за кольором шкіри й расовою приналежністю. Для нас вони всі однакові. Тому співробітники ювенальної превенції, у цілому Нацполіції упритул співпрацюють із усіма громадянами, які населяють Луганську область.

Якщо в першому випадку циганську дітвору, яка гралася в лісі, не зорієнтувалася в потрібному напрямку й заблукала, знайшли швидко, то другий випадок уже мав великий резонанс. Зникла трирічна дитина, і на її пошуки були кинуті всі сили поліцейського підрозділу, в тому числі й кінолог. Ситуація складалася серйозна. По-перше, наближався холодний сезон, а дитина була практично роздягнена й могла замерзнути, по-друге, не можна було виключати й нападу на маля дикої тварини. Перед співробітниками служби стояло завдання знайти дитину протягом 24 годин. Якби цього не сталося, на другу добу підключили б інші служби поліції — кримінальну тощо. Хлопчика знайшли за сім кілометрів від будинку. Родина ромів була нескінченно щаслива й вдячна поліцейським. 

До речі, за статистикою служби ювенальної превенції, 98% дітей поліція знаходить протягом першої доби. Безвісти зниклих дітей на території області немає.

Цигани регіону, треба зазначити, постраждали від російської агресії тією самою мірою, що й корінне населення. В 2014 році багато хто з них змушений був залишити насиджені місця й поселитися на території, підконтрольній українській владі. Частина з них вибрала Лисичанськ.

— Ми, як могли, допомагали своїм співвітчизникам, — розповідає представник ромів Лисичанська Василь Лебедєв. — 

У мене теж розбили будинок під час бойових подій в 2014 році. Трохи допоміг Міжнародний комітет Червоного Хреста, але здебільшого сам ремонтував будинок, відновлював дах, для чого довелося продати машину. Можу сказати, що постраждалим від бойових дій ромам матеріальна допомога надавалася нарівні з усіма.

Найчисельніші громади ромів мешкають сьогодні в Кремінському районі й у Лисичанську. Громадськість сприймає їх адекватно. Та й роми намагаються інтегруватися в життя населених пунктів, хоча не так просто подолати стереотипи, які складалися десятиліттями, і з боку самих ромів, і з боку місцевих мешканців.

Луганська область.