Про це йдеться в оприлюдненому МОН проекті Умов прийому до закладів вищої освіти на наступний рік. Підсумки попередньої вступної кампанії та плани на прийдешню розглядали на засіданні профільного комітету Верховної Ради.

— Попри прозорість і добру організацію проведення вступної кампанії склалася низка негативних тенденцій, які навіть не залежать від МОН, — відзначив Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський. — Це відсутність ґрунтовної методики визначення потреби у фахівцях з вищою освітою, це дисбаланс регіонального розподілу державного замовлення, це проблема доступності вищої освіти для сільської молоді. У нас немає рівного доступу до якісного навчання.
Половина випускників сільських шкіл взагалі не наважуються подавати документи до вишів. Підвищити їх шанси здобути бюджетне місце у ЗВО покликаний сільський коефіцієнт, що додає кілька балів таким вступникам, хоча й не розв’язує проблеми глобально. Наступного року буде спрощено правила застосування такого коефіцієнта, пообіцяв на засіданні комітету очільник директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров.
З огляду на дефіцит кваліфікованих кадрів у глибинці (зокрема й педагогічних) наступного року запровадять право першочергового вступу для абітурієнтів, які укладуть угоду про відпрацювання не менш як три роки в сільській місцевості або селищі міського типу. Для них кампанія розпочнеться не в червні, а ще в січні. «Ці рекомендації (абітурієнтам. — Авт.) будуть надаватися не ректорами ЗВО, а обласними адміністраціями з укладанням відповідних договорів», — уточнив Олег Шаров. До речі, МОН поступово «закриває» шпарини, які давали змогу випускникам коледжів потрапити до ЗВО без зовнішнього незалежного оцінювання. Наступного року для вступу на спеціальності 051 «економіка» та 07 «управління і адміністрування» вони подаватимуть сертифікат ЗНО з української мови та літератури.
За словами Олега Шарова, загальні обсяги прийому за держзамовленням за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями цього року порівняно з минулим залишилися майже не-змінними (зменшення на 10,8 відсотка відбулося переважно за рахунок переведення фінансування частини коледжів на регіональний рівень) і цілком адекватними зменшенню кількості випускників шкіл через демографічну кризу.
Як зазначив Олександр Співаковський, залишається нерозв’язаною проблема фінансування підготовки фахівців у коледжах, на які нині МОН змушений перерозподіляти внутрішні фінансові резерви. «Зменшення держзамовлення для молодшого спеціаліста на 31,4 відсотка від обсягу 2017 року — це надто багато», — вважає він.
Парламентарій згадав про низку інших «больових точок» освіти — «низький рівень підготовки вступників на окремі педагогічні, природничі та інженерні спеціальності, поглиблення внутрішньої міжрегіональної міграції абітурієнтів та освітньої міграції за кордон, проблема формування показників регіональних замовлень та фінансування підготовки кваліфікованих кадрів з бюджетів міст обласного значення, обласних центрів». Місцева влада і місцеві еліти мають впливати на формування регіонального замовлення. А позитивні приклади вже є. За словами Олександра Співаковського, «торік Херсонська облрада разом із місцевими ОТГ профінансувала навчання 388 студентів у вишах» для регіонального ринку праці.
Простежується тенденція до  концентрації державного замовлення у великих містах — 51 відсоток усіх наявних у вишах бюджетних місць отримали Київ, Львів і Харків. На його думку, формування «освітніх провінцій» не сприяє розвитку нашого суспільства та економіки, призводить до втрати людського капіталу в окремих регіонах.