Періодична преса на території Донбасу має розповсюджуватися за пільговими тарифами

ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 18 вересня

У другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками схвалено проект закону про внесення зміни до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місцем проживання яких є територія Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження) (реєстр. № 8114).

Як зауважила голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар (фракція «Народний фронт»), закон розроблено з метою інформаційної безпеки — не підвищувати тарифи «Укрпошти» на доставку друкованих періодичних видань на підконтрольних Україні територіях Донбасу. 

Виктория Сюмар.

Володимир Литвин, Віктор Пинзеник.

Максим Бурбак, Олег Ляшко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
 

Згідно із законопроектом, доставка друкованих періодичних видань на території Донецької та Луганської областей відбуватиметься за пільговими цінами. «Це важливий законодавчий акт для інформаційної безпеки», — наголосила В. Сюмар.
Згідно із законопроектом, на території Донецької та Луганської областей, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, встановлюються окремі тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, що доставляються на території цих областей.
За ухвалення законопроекту в другому читанні та в цілому проголосували 235 депутатів.
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій запропонував власне бачення вирішення питання із оновлення складу ЦВК. Він повідомив, що зареєстрував у парламенті проект закону про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», який передбачає збільшення чисельності членів ЦВК з 15 до 17.
«Ця формула є оптимальним коректним шляхом розв’язання проблеми оновлення ЦВК, — сказав А. Парубій. — Це цілковито в межах повноважень Верховної Ради України». При цьому він зауважив, що свого часу цифра 15 у законі про ЦВК була скалькована з російського закону, і зараз вона не має жодного принципового значення. А. Парубій висловив думку, що збільшення чисельності ЦВК до 17 членів дозволить наступного четверга пройти процедуру оновлення ЦВК.
«Законопроект спрямований на забезпечення такого представництва політичних сил, щоб усі фракції і групи парламенту були представлені в ЦВК, —наголосив Голова Верховної Ради. — Це наша спільна відповідальність».
При цьому А. Парубій підкреслив: «Якщо хтось намагається залишити діючим старий склад ЦВК, цей сценарій не матиме будь-якого успіху, я його не допущу». Голова Верховної Ради закликав у сесійній залі знайти компромісний шлях для обрання нинішнього тижня нового складу ЦВК.
«Рекомендації Венеціанської комісії повинні бути виконані, й український парламент має продемонструвати добру волю, щоб усі фракції і групи були представлені в ЦВК», — зауважив Андрій Парубій, висловивши переконання, що депутати підтримають цю ініціативу, що відкриє шлях до обрання нового складу ЦВК.
Голова Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Олександр Третьяков доповів проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб із числа жертв нацистських переслідувань та політичних репресій у другому читанні (№ 3815-д). Він наголосив, що законопроект має на меті встановити соціальну справедливість — адже жертв нацистських переслідувань та в’язнів німецьких та комуністичних концтаборів щороку стає дедалі менше, і всі вони вже дуже поважного віку.
За словами О. Третьякова, законопроект стосується загалом 2,5 тисячі громадян. На сьогодні в Україні проживає 132 людини — малолітніх в’язнів концтаборів і 434 — неповнолітніх в’язнів. Тому профільний комітет вважає, що жодних обмежень з огляду на доходи цієї категорії осіб бути не може. Хоча депутат Віктор Пинзеник пропонував прив’язати пільги до доходів, однак профільним комітетом та голосуванням у сесійній залі цю поправку відхилено. Законопроект вперше зрівнює у пільгах жертв нацистського та комуністичного режимів.
Реалізація закону потребує шість мільйонів гривень додаткових видатків. Такі кошти не передбачені цьогорічним бюджетом, однак це можна буде врахувати при ухваленні нового бюджету на наступний рік, зауважив голова комітету.
«Це буде історична справедливість щодо тих, хто в тюрмах і концтаборах боровся за Україну та незалежну державу, — додав Голова Верховної Ради Андрій Парубій. — Це ті кошти, які уряд повинен виділити».
243 голосами законопроект підтримано в другому читанні та в цілому.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та надати особам, на яких поширюється дія статей 61 та 62 цього закону, право на: пільговий проїзд всіма видами міського та міжміського пасажирського транспорту; безплатне забезпечення ліками, зубопротезування та отримання пільг зі сплати за користування житлово-комунальними послугами без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Такі пільги було скасовано в 2006 році.
«Верховна Рада законодавчо підтвердила, що українська держава однаково визнає жертв політичних репресій і жертв нацистських переслідувань», — наголосив О. Третьяков. Адже законопроектом прирівнено в пільгах до інвалідів війни і учасників бойових дій реабілітованих жертв репресій комуністичного режиму на території України 1917—1991 років.
У цілому також схвалено законопроект про забезпечення прозорості у видобувних галузях      (№ 6229) — 244 «за». Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова (фракція БПП), представляючи законопроект, наголосила, що законопроект передбачає впровадження правил розкриття інформації у галузі надрокористування, які діють уже майже в півсотні країнах, в тому числі в США, Німеччині, Норвегії. «Будь-хто, в тому числі громади, на чиїх територіях працюють видобувні компанії, отримають доступ до інформації про власників, дані про обсяги розвідки і видобутку, дані про надходження у місцеві бюджети, зайнятість, соціальні інвестиції, розвиток інфраструктури регіону тощо, — підкреслила народний депутат. — Все це сприятиме поглибленню ролі місцевого самоврядування. Більше того, ми покажемо іноземним інвесторам, що Україна готова надати чесні та прозорі умови для всіх гравців ринку. Це допоможе залучати інвестиції, створити робочі місця й наповнити місцеві та державний бюджети».
Законопроект розроблено з метою надання громадськості доступу до повної та об’єктивної інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
Верховна Рада затвердила порядок денний дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання з урахуванням усіх додатків.
Голова Верховної Ради дав доручення Комітету з питань правової політики та правосуддя невідкладно розглянути проект закону «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (№ 9090), яким пропонується збільшити чисельність ЦВК з 15 до 17 чоловік.
Схвалено два законопроекти, спрямовані на посилення соціального захисту військовослужбовців та вимушених переселенців. Перший проект закону — «Про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо умов забезпечення соціальним житлом внутрішньо переміщених осіб» (№ 7304) передбачає надати право на взяття на соціальний квартирний облік, зокрема, таким категоріям ВПО: які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону, а також які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано, знищене або пошкоджене і є непридатним для проживання внаслідок проведення АТО у Донецькій та Луганській областях.
При цьому середньомісячний сукупний дохід таких осіб за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі має бути менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму. А соціальне житло має відповідати архітектурним та будівельним нормам, санітарно-гігієнічним вимогам і бути придатним для проживання.
Наступний схвалений у цілому законопроект — «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (№ 8394) визначає порядок надання житлових приміщень або грошової компенсації військовослужбовцям, які проходили військову службу на територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а зараз продовжують службу у військових формуваннях України. Закон у разі підписання Президентом набере чинності з 1 січня 2019 р.
Під час обговорення народні депутати наголошували на потребі суттєво підвищити зарплати українським військовим, особливо тим, хто перебуває на фронті, у зоні проведення ООС. Народний депутат України Дмитро Лінько (Радикальна партія) привернув увагу до того, що нині снайпер ЗСУ на передовій отримує майже 10 тисяч гривень, а снайпер в НАБУ — 80 тисяч гривень. На думку депутата, офіцери ЗСУ мають отримувати більше, аніж працівники правоохоронних органів. «Не може військовослужбовець гідно захищати державу, якщо його родина не може нормально харчуватися, платити за житлово-комунальні послуги», — наголосив Д. Лінько.
Наприкінці ранкового засідання парламент розглянув ініціативу Голови Верховної Ради України Андрія Парубія — проект закону про внесення змін до статті 6 Закону України «Про центральну виборчу комісію». Представляючи законопроект, глава парламенту наголосив, що обрання нового складу ЦВК — це відповідальність і зобов’язання перед українською державою. «Не можна допустити, щоб вибори Президента та до парламенту відбулися зі старим складом ЦВК, обраним ще за часів Януковича, — сказав      А. Парубій. — Більше року тривають дискусії щодо обрання нового складу ЦВК. Пропозиція збільшення чисельності ЦВК з 15 до 17 осіб дозволить знайти у сесійному залі компроміс, щоб розв’язати дилему, коли на 13 місць претендують 14 кандидатів, і щоб всі фракції парламенту мали своє представництво в ЦВК». Голова Верховної Ради закликав усіх депутатів до відповідальності, щоб у четвер розглянути питання про обрання нового складу ЦВК, продемонструвавши свою зрілість та відповідальність перед суспільством.
Народні депутати висловили свої міркування щодо даного законопроекту, і зрештою законопроект 236 голосами прийнято в цілому з техніко-юридичними правками. «Це нам дає можливість у четвер обрати новий склад ЦВК, нова ЦВК буде», — резюмував Андрій Парубій.
Депутати вітали з днем народження свого колегу Павла Дзюблика.

Цитата

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія СЮМАР:
— У законопроекті № 8114 мова йде про пільги на доставку друкованих видань на найскладніші території України — до Донецької та Луганської областей. Не треба й говорити, що там дуже серйозно працює російська пропаганда. Цей закон покликаний дати можливість не піднімати тарифи «Укрпошти» і доставляти друковані видання за пільговими цінами до споживачів на Донеччині та Луганщині.