Сьогодні в Києві розпочинає роботу XVI Національна філателістична виставка «Укрфілекспо-2018», присвячена 100-річчю введення в обіг перших поштових марок України. Сталося це 1918-го за часів Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, проте розробку поштових мініатюр започатковано в добу Української Центральної Ради (УЦР).

У 1917 році в рамках виконавчого органу УЦР — Генерального Секретаріату — почав діяти очолюваний Олександром Зарубіним Генеральний Секретаріат пошт і телеграфів. Після III Універсалу Центральної Ради (7 (20) листопада 1917 року), що проголошував Українську Народну Республіку, Генеральним Секретарем пошт і телеграфів став Микита Шаповал. І саме проголошення III Універсалом того, що попри збереження федеративного зв’язку з Російською республікою вся влада в Україні належить лише Центральній Раді та її Генеральному Секретаріату, якраз і стало поштовхом для оголошення конкурсу малюнків на виготовлення власних поштових марок.
«Питання про випуск українських грошей і поштових марок визріло в надрах Центральної Ради в процесі українського державотворення. Природна річ, що використання старих запасів поштових марок загальноросійського зразка рано чи пізно повинно було припинитися. Цього вимагали питання національні, а також суто прагматичні», — зазначив дослідник Сергій Білокінь у статті «Георгій Нарбут і українська поштова марка» («Пошта і філателія України», № 1, 1996) та навів підписане М. Шаповалом оголошення про умови конкурсу на проект поштових марок УНР, яке 23 грудня 1917 року було опубліковано в газеті «Народна воля». При цьому умови конкурсу передбачали, що проекти марок повинні бути надіслані до Генерального Секретаріату пошт і телеграфів не пізніше 27 грудня 1917 року, тобто вже через чотири дні після публікації оголошення. Щоправда, як констатує С. Білокінь, життя внесло принципові корективи в умови конкурсу, тож реально на його проведення пішло два місяці. «Усього надійшло сорок проектів марок. 14 березня 1918 р. Голова відділу пластичних мистецтв при Міністерстві освіти повідомив міністра пошт і телеграфів про результати розгляду цих проектів радою відділу. Перші місця зайняли проекти під такими номерами: 4 — девіз «Київ»; 14 — девіз «Друкарь»; 16 — девіз «Українська ніч»; 19 — девіз «50». На жаль, імена митців невідомі», — йдеться в статті С. Білоконя.
Всеволод Фурман у книзі «Загальнодержавні стандартні поштові марки України» (Видавництво «Марка України», Київ, 2003) також зазначає, що в умовах конкурсу на виготовлення малюнка поштових марок йшлося про те, що для випуску різнобарвної 11-маркової серії буде використано один малюнок, «щоб у загальному для всіх марок кліше було можливо додавати вартість марки, по кутках, краях або посередині марки, щоб легше було скористовувати одно кліше для марок різної вартості». Марки повинні були мати вартості 5, 10, 15, 25, 35, 50 копійок та 1, 3, 5, 10 і 15 карбованців.
Як відомо, за часів УНР ідею випуску серії марок з одним малюнком, які мали відрізнятися тільки кольором та вартостями, реалізовано не було. Проте її було втілено у 1992 році після відновлення незалежності України, коли «Укрпошта» випустила першу серію стандартних поштових марок, у якій 8 марок мають один малюнок — нарбутівську алегорію «Молода Україна» від 1918 року, але які відрізняються за кольором та вартістю.
В умовах російсько-большевицької агресії Українська Центральна Рада IV Універсалом від 22 січня 1918 року проголошує повну незалежність і самостійність Української Народної Республіки, а її виконавчий орган замість Генерального Секретаріату отримує назву Рада Народних Міністрів.
Ці нові реалії вже прямо диктували необхідність випуску власних поштових марок як одного з атрибутів державності. Проте саме тоді життя, а саме російсько-большевицька окупація Києва, яка тривала з 26 січня по 16 лютого, внесло свої корективи в проведення конкурсу малюнків для випуску перших поштових марок. При цьому С. Білокінь із посиланням на повідомлення газети «Нова рада» від 20 березня 1918 року зазначає, що Рада відділу пластичних мистецтв також безпосередньо зверталася до художників Георгія Нарбута, Михайла Козіка, Василя Кричевського, Леоніда Обозненка, Антіна Середи та В. Ковальського із прямим замовленням на виготовлення проектів поштових марок.
Філателіст В’ячеслав Анголенко, зокрема, зазначає: документи, які датуються березнем 1918 року, свідчать, що вже 17 січня 1918 року на засіданні Ради пластичних мистецтв відділу пластичних мистецтв Народного міністерства освіти УНР імовірно розглядався малюнок Г. Нарбута для марки, відомої під номіналом 30 шагів. При цьому він зауважує, що проект цієї марки, який розглядався 17 січня, очевидно не міг містити згадки про «шаги», адже закон Української Центральної Ради, який запроваджував нову грошову одиницю — гривню, котра, відповідно, складалася зі 100 шагів, було ухвалено тільки 1 березня 1918 року.
Саме ґрунтуючись на цьому законі, у березні 1918 року Народне міністерство пошт і телеграфів УНР подало відділу пластичних мистецтв Народного міністерства освіти УНР нові вимоги до малюнків для марок.
У період до 18 березня 1918 року Рада пластичних мистецтв розглянула малюнки Г. Нарбута для поштових марок вартістю 40 і 50 шагів та 18 березня остаточно схвалила ці три малюнки.
Невдовзі, 27 березня 1918 року, Рада пластичних мистецтв схвалила малюнки для поштових марок вартістю 10 і 20 шагів авторства художника А. Середи і таким чином можна було переходити безпосередньо до випуску поштових марок.
Однак перш ніж опинитися на поштових марках, спочатку затверджені малюнки було використано для випуску так званих марок-грошей. На той час дуже гостро постала проблема розмінних грошей, адже монети фактично зникли з обігу, тож українська влада вирішила скористатися попереднім досвідом Міністерства фінансів Російської імперії, яке також через нестачу металевих розмінних грошей у 1915 році започаткувало випуск марок-грошей, які ходили нарівні зі срібною чи мідною монетою.
До речі, фактично закон УЦР від 18 квітня 1918 року про надання міністрові фінансів права випуску розмінних марок було ухвалено, що називається, «навздогін». «Документи свідчать, що друкувати розмінні марки вартістю 40 і 50 шагів почали 12 квітня 1918 року. Відправляти до Українського державного банку неповновироби розмінних марок вартістю 40 шагів почали 17 квітня, а вартістю 50 шагів — 18 квітня 1918 року. Кажу «неповновироби», тому що відправляли їх неперфорованими разодруками, а в банку перфорували та різали на вжиткові аркуші. У 20-х числах квітня 1918 року преса вже згадує в обігу 50-шагові грошівки», — зазначає В. Анголенко.
Таким чином попри твердження багатьох дослідників, що марки-гроші було введено в обіг уже за часів Української Держави Павла Скоропадського (існувала з 29 квітня по 14 грудня 1918 року), виявлені В. Анголенком документи свідчать, що грошівки вартістю 40 і 50 шагів надійшли в обіг ще за часів Української Центральної Ради. А от марки-гроші вартістю 10, 20 і 30 шагів справді пішли у світ вже за часів Гетьманату.
Причому можна констатувати, що Рада Міністрів Української Держави у своїх діях щодо забезпечення фінансової системи розмінними грошима фактично спиралася на закон УЦР від 18 квітня про випуск марок-грошей, внісши до нього слушне доповнення щодо прирівнювання марок-грошей до кредитних білетів.
Випуском спочатку марок-грошей, а згодом і поштових марок займалася Експедиція заготовок державних паперів (ЕЗДП). Друкувала вона на орендованій державою друкарні братів Василя, Михайла та Олекси Кульженків, яка була розташована за адресою вул. Пушкінська, 4. Там само містилася й управа ЕЗДП (будинок не зберігся).
У філателістичній літературі та різноманітних каталогах часто можна зустріти твердження, що марки-гроші також випускалися в Одесі в друкарні Юхима Фесенка, проте В. Анголенко на підставі вивчення архівних документів зазначає, що в Одесі розмінні марки не друкували, а лише знаки Державної скарбниці.
Зубковані марки-гроші друкувалися на тонкому картоні та були без клею. На звороті в рамці з однієї чи двох рисок містився тризуб та напис «Ходить нарівні з дзвінкою монетою».
На марках авторства 
А. Середи міститься зображення тризуба на тлі сонця (10 шагів) та селянина з косою (20 шагів). Автором марок наступних трьох номіналів є Г. Нарбут. Центральним елементом марки номіналом у 30 шагів є дівоча голова у вінку (алегорія «Молода Україна»), на марці у 40 шагів міститься тризуб в обрамленні рослинного орнаменту та два схрещені поштові ріжки в правому нижньому куті. На марці 50 шагів Г. Нарбут так само використовує рослинний орнамент та два схрещені поштові ріжки — цього разу у верхній її частині. На всіх п’яти марках міститься напис «Українська Народня Республіка» (див. ілюстрацію 1). 

Підготовка до введення в обіг власне поштових марок розпочалася ще у квітні 1918 року за часів УЦР. Зокрема, 20 квітня 1918 року Рада Народних Міністрів УНР виділила Народному Міністерству пошт і телеграфів 30 тисяч карбованців на облаштування сховища для зберігання поштових марок. А в розісланому начальникам поштово-телеграфних округів обіжнику міністерства (№ 2782 від 25/26 квітня 1918 року) міститься інформація про те, що марки друкують і невдовзі розсилатимуть до губерніальних поштових установ.
Проте далі, як ми вже згадували, з 29 квітня 2018 року до влади прийшов гетьман П. Скоропадський. Достеменно можна сказати: тільки 5 липня 2018 року Міністерство фінансів Української Держави оприлюднило в «Державному віснику» № 20 опис поштової марки у 30 шагів, з якому можна було з’ясувати, що її малюнок містить те саме зображення, що й на 30 шагах розмінних грошей.
У більшості каталогів поштових марок України подається, що шагівки було введено в обіг 18 липня 1918 року. Однак маємо зазначити, що ця версія базується на повідомленнях із посиланням на американського філателіста українського походження Степана Кікту, котрий начебто підтверджував її достовірність тим, що це устійнили поштовими штемпелями німецькі філателісти, які побували в Україні. Проте не можна виключати, що «німецькі філателісти», наприклад, могли проштемпелювати не шагівки, а марки-гроші. Зокрема, у колекції філателіста Олега Козицького також містяться погашені поштовим штемпелем грошівки всіх номіналів.
Коли ж ідеться про факти, то поки що можна стверджувати, що окремі вартості шагівок відомі в поштовому обігові лише із серпня 1918 року.
На перший погляд могло скластися враження, що поштові шагівки нічим не відрізняються від марок-грошей. Однак варто було потримати їх у руках, щоб побачити ці відмінності навіть неозброєним оком. Зокрема, марки-гроші друкувалися на тонкому картоні і на зворотному боці у рамці з двох чи з однієї риски мали зображення тризуба та напис: «Ходить нарівні з дзвінкою монетою», чого немає на шагівках. Крім того, всі марки-гроші були зубкованими, тоді як поштові шагівки зубкування не мають. Щоправда, у філателістичній літературі можна знайти інформацію, що близько 400 перших аркушів поштових марок таки було прозубковано, проте, окрім посилання на деяких філателістів, ця версія жодними документами не підтверджена. Також не можна виключати неофіційного діркування аркушів в окремих місцевостях самими поштовиками.
Інформації про загальний наклад випущених поштових шагівок навіть у рік їхнього столітнього ювілею обмаль — очевидно лише, що їхня кількість обчислювалася мільйонами. Тож ця сфера ще потребує ґрунтовного дослідження. Попри введення в обіг шагівок, вони не могли забезпечити усі поштові потреби нової незалежної держави. Враховуючи це, поштово-телеграфне відомство вирішило «наложити герб Української Держави» на російські марки. Загалом строк вилучення царських марок з обігу було продовжено до 30 вересня 1918 року.
«Українізація» царських поштових марок розпочалася в серпні 1918 року. Спочатку планувалося централізовано затризубувати увесь наявний запас царських марок у Києві, проте згодом надруки тризуба також здійснювалися в губерніальних та в Жмеринській поштових конторах.
На початку 1919 року Директорія Української Народної Республіки, яка із середини грудня 1918 року після антигетьманського повстання прийшла до влади, випустила марку номіналом 20 гривень. Її автором був український художник Леонід Обозненко. Таким чином цього разу вже УНР скористалася напрацюваннями гетьманського уряду, який, за деякими гіпотезами, також використав поданий ще на конкурс 1917 року проект. «В Експедиції заготовок державних паперів було багато малюнків-проектів марок і грошових знаків, які збереглися з часів проведення конкурсу 1917 року. Один із них, виготовлений Л. Обозненком, відібрали для поштової мініатюри. Потрібно було тільки змінити текст: замість «Українська Республіка» написати «Українська Держава», — зазначає В. Фурман. А от Директорія, схоже, уже не мала змоги змінити напис «Українська Держава» на «Українська Народня Республіка». Враховуючи поразки УНР на фронтах, ці марки здебільшого використовувалися на Поділлі та Волині (див. ілюстрацію 2).

Насамкінець згадаємо, що, вже перебуваючи у вигнанні в польському місті Тарнові, уряд УНР 27 серпня 1920 року постановив вилучити з обігу всі попередні випуски марок, які використовувалися на території України, замінивши їх новою 14-марочною серією вартістю від 1 до 200 гривень.
Відомо, що проекти марок для 2, 3, 30, 50, 80 і 200 гривень виконав художник Микола Івaсюк. Оскільки цей випуск друкувався в друкарні Віденського військово-географічного інституту, то за ним закріпилася назва «Віденська серія» (див. ілюстрацію 3).

Внаслідок поразки УНР 100-мільйонний наклад цієї серії марок у поштовий обіг так і не надійшов.

Автор висловлює вдячність В’ячеславу Анголенку за його поради та слушні зауваги щодо діяльності української Експедиції заготовок державних паперів (ЕЗДП).

Довідково

13 липня 2018 року Президент Петро Порошенко видав указ про відзначення 100-річчя випуску перших державних поштових марок України, який передбачає проведення XVI Національної філателістичної виставки. Організаторами «Укрфілекспо-2018», що триватиме з 9 по 14 жовтня в конгрес-центрі «Український дім» (вул. Хрещатик, 2), стали ПАТ «Укрпошта» та Київське товариство філателістів України.
На виставці представлено 127 унікальних філателістичних експонатів колекціонерів з України та світу.
Крім того, щодня на «Укрфілекспо-2018» відбуватимуться спецпогашення та введення в обіг нової поштової продукції. Зокрема, вперше «Укрпошта» та Національний банк України презентуватимуть унікальний сувенірний буклет із поштовим блоком та монетою «Символи української державності доби визвольних змагань 1917—1921 років». Також в обіг буде введено поштові блоки «Перші українські поштові марки доби визвольних змагань 1917—1921 років», «Тризуб на державних гербах України доби визвольних змагань 1917—1921 років» та «Українська грошова одиниця — гривня. 100 років».
Вхід на виставку вільний.