Укр | Рус
Головним храмом єдиної помісної церкви України стане Софійський собор Гуртожитки Київського політехнічного інституту стануть теплими. А комуналка зменшиться Плавання. Романчук виграв чемпіонат світу з рекордом! Сьогодні окупанти вели обстріл з гранатометів та великокаліберних кулеметів в районі Чермалика На Прикарпаття повернулося Галицьке Євангеліє 1144 року США знову закликали Німеччину відмовитися від "Північного потоку-2" Баскетбол. Стали відомі чвертьфіналісти Кубка країни Укрзалізниця відкрила продаж квитків на п’ять додаткових поїздів, що курсуватимуть в період новорічно-різдвяних свят Біатлон. Першими стартували жінки «Українська Держава - буде, Українська Церква - буде!» - Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у Помісному Об'єднавчому Православному Соборі Австрійські діти відправили своїм ровесникам в Україні різдвяні подарунки Галич готовий зустріти святого Миколая Небезпечну «спадщину» виявили рівненські піротехніки на узбіччі траси Проїзд дорогами державного значення Прикарпаття забезпечено Виробництво рідких міндобрив запустили на Херсонщині
Загрузка...
На головну
11.10.2018

Як розвиватиметься суспільне мовлення

Надія СМІЯН.

Які кроки треба зробити для того, щоб суспільне мовлення запрацювало на належному рівні? Відповіді на це питання шукали вчора міжнародні експерти, представники посольств та громадські активісти під час міжнародної конференції «Незалежний та фінансово стабільний суспільний мовник — невід’ємна частина демократичного суспільства».

Зураб Аласанія — голова правління ПАТ «НСТУ», Вікторія Сюмар — голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, Хюг Мінгареллі — Глава Представництва Євросоюзу в Україні.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Як зауважила голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, понад 15 років вона разом з однодумцями присвятила тому, щоб в Україні з’явилося суспільне мовлення. «У 2014 році після Революції Гідності нам випав такий історичний шанс, — сказала вона, відкриваючи конференцію. — Тоді ми проголосували два законопроекти. Спочатку про появу суспільного мовника. А далі вже зміни до цього закону, автором яких була я. Вони гарантували фактично редакційну незалежність. Модель фінансування, яку тоді вносили, на той момент ми вважали оптимальною». Водночас вона припустила, що сфера фінансування, зокрема, виявилась моментом, який дає можливість не до кінця виконувати зобов’язання, які взяла на себе держава.
«У нас є багато зауважень з приводу того, як розвивається суспільне мовлення, — зазначила В. Сюмар. — У парламенті лунають побоювання стосовно того, що реформа йде правильно. Хотіла б, щоб у нас була чесна розмова з приводу того, що ми маємо зробити, щоб вона реально відбулася. Тому що це — базова річ. І ми абсолютно переконані, що ця реформа потрібна для того, щоб люди мали джерело інформації, в якому не було б сумніву, яке б точно відповідало всім стандартам журналістики, подавало найбільш оперативну та якісну інформацію і можливість зрозуміти українцям базові проблеми розвитку власної держави». Ця критична потреба в сучасних реаліях залишається необхідною, акцентувала парламентарій. Адже залежність ключових телеканалів від олігархів є безсумнівною. Вони роблять свої ставки під час виборчих кампаній, політичних процесів і навіть під час реформ.
Вікторія Сюмар нагадала: раніше були сподівання на те, що в умовах цензури з боку таких власників суспільний мовник стане місцем, де знайшли б роботу найбільш професійні журналісти, які не прогиналися б під чужі інтереси. Також важливо, щоб доступ до суспільного телеканала мали представники всіх політичних сил. Бо нині на багатьох телеканалах дають зелене світло тільки якійсь одній політичній партії. Ця потреба активно обговорюється в парламенті, каже народний депутат, і наголошує, що її мав би закривати суспільний мовник. «Це ті речі, які ми могли б обговорити в рамках кроку назустріч до питання, як зробити так, щоб фінансування було безсумнівним, — наголосила вона. — Суспільство має побачити, що цей канал вкрай важливий, бо він дає те, чого не дають решта. І держава має зрозуміти, що це в її інтересах».
Голова правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Зураб Аласанія акцентував на тому, що серед партнерів і друзів, які віддали офіційно суспільному трохи більше року, а неофіційно — понад 15 років, більшість — іноземці. У країні лічені одиниці тих, хто переймається суспільним мовленням. Так, на думку фахівця, серед 450 депутатів не більше 25 підтримують і розуміють, про що йдеться. «Це не добре і не погано, — каже він. — Це просто факт, який свідчить про те, що отримати підтримку від тої самої Верховної Ради вкрай важко. Те саме стосується і виконавчої гілки влади». Далі З. Аласанія порівняв телеканал, який очолює, з автомобілем, яким доручено проїхати тисячу кілометрів протягом року. А палива є тільки на 500 кілометрів. Хоч би як міняли колеса і викидали зайву вагу, ця машина не протягне тисячу кілометрів. «Фінансування не є для нас самоціллю, — зауважив він, водночас додавши: — Навіть сама команда не є важливою. Будь-хто з нас може піти. Але не в тому справа. Жодна інша команда не проїде без пального». Якщо не відходити від цього образу, то те, що зроблено, за словами З. Аласанії, має такий вигляд — двигун перебрано, але зовні машина не перефарбована. «Ніхто не бачить того, що зроблено зсередини, — каже. — Воно буде помітно, але тільки якщо будуть гроші. Не ми їх потребуємо, а продукт, який маємо виробляти. Ручне керування 
фінансами не працює, а не ручне — не знаходить навіть відклику».
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі зробив акцент на тому, що незалежне суспільне мовлення особливо важливе під час виборів, коли треба забезпечувати рівний доступ усіх партій до медіа, а громадян — до не-
упередженої інформації. Він погодився з тим, що багато медіакомпаній у нашій країні належить потужним фінансово-промисловим групам. Відтак вкрай складно забезпечити актуальність та редакційну незалежність для отримання якісної інформації. А суспільний мовник може стати єдиним, який не зазнаватиме впливу від олігархів. Редакторська та фінансова незалежність — це інгредієнти успішного рецепта суспільного мовника, вважає Х. Мінгареллі. Водночас, він підкреслив: «Нині це зобов’язання для уряду та Верховної Ради — забезпечити фінансування, яке вже передбачене законодавством. Ми знаємо, що отримано менш як 50 відсотків з передбаченого. Це неприйнятно. Ми знаємо, що Україна веде війну і має багато обмежень у бюджеті, але скорочення фінансування — це неправильно».
 

 

Всі статті рубрики На головну