Грецький сайт afon. org повідомив про цікаву знахідку, виявлену під час вивчення архівів Святого Афона. Це — стародавній рукопис XVII—XVIII ст. із записами про українських гетьманів і козацьку старшину, котрі щедро жертвували на афонські монастирі.
Рукопис свідчить про їхні тісні зв’язки зі світовим центром східного чернецтва на Афоні. Він був заведений у 1639 р. і є синодиком із записами всіх знатних добродійників і жертвувателів. 
Починається з перерахування імен великих князів Київських — Володимира-Василя Великого, Ярослава-Георгія Мудрого, Всеволода-Гавриїла, Володимира Мономаха, Георгія-Юрія Долгорукого. Далі перелік імен митрополитів Київських — Михаїла, Леонтія, Іоанна, Кирила, Феопемта, Іларіона, Єфрема та інших. 
Друга частина пом’яника повністю складається із представників української козацької старшини. Починається вона зі згадування роду гетьмана Івана Самойловича, перерахування представників якого займає дві сторінки. Далі серед жертвувателів згадуються представники знатних родів української козацької старшини з Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Стародуба, Бахмача, Козельця, Конотопа, Гадяча, Прилук, Коропа, Ічні, Лубен, Миргорода, Полтави, Сум, Лебедина, Охтирки, Харкова, Ізюма та інших українських міст. У рукописі згадуються козацькі роди Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Леонтія і Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Жураковського, Василя Кочубея, Івана Іскри, Михайла Гамалія, Івана Гулака, Ігнатія Галагана, Михайла Корсака, Симеона Савича, Михайла Бороховича, Андрія Горленка та багатьох інших. Серед духовних діячів згадуються роди архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Йосифа Шумлянського, митрополита Білгородського Іустина Базилевича, архімандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського й Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Нікольського монастиря Іоасафа Кроковського, ігумена Межигірського монастиря Феодосія Васковського, ігумена Видубицького монастиря Варлаама Страховського, архімандрита Чернігівського Єлецького монастиря Ісаакія Вленкевича.
Рукопис налічує 118 сторінок розміром 295 х 157 мм. Записи в ньому здійснювалися церковнослов’янською мовою, заставки та ініціали виконано в стилі бароко з елементами імітації стародруків. Окремі заголовки майстерно оформлялися у вигляді кириличних літер, переплетених між собою у вигляді візерунків.
Унікальна знахідка допоможе історикам у вивченні історії Церкви, інституту козацької старшини й України доби Гетьманщини.
«Цей пом’яник дає змогу встановити імена учасників різних історичних подій, виявити їхні родинні зв’язки тощо. В ньому збережено свідчення не тільки про знатних українських козацьких меценатів, а й повні відомості про склад їхніх родин. Останнє є особливою цінністю, оскільки дані про багатьох представників української козацької старшини й шляхти не збереглися. Завдяки знайденому рукопису тепер є можливість відновити генеалогічні дерева цих родів», — вважає директор Міжнародного інституту з вивчення афонської спадщини С. Шумило.
Особливий інтерес у дослідників уже викликав запис про Івана Мазепу й весь його рід, що жертвували на потреби афонського монастиря. На думку вченого С. Шумила, ймовірно, це найбільш повні відомості про рід гетьмана Мазепи. У рукописі після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана й Магдалини. «Швидше за все, на другому місці записано ім’я дружини Мазепи. Цей факт ставить під сумнів розповсюджене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була вдова Ганна Фридрикевич, оскільки в пом’янику імені Анни (Ганни) немає. Таким чином, можна припустити, що звали дружину І. Мазепа не Ганна, а Марія. Це потребує подальших досліджень і пошуків», — зазначив С. Шумило.
Він також повідомив, що Міжнародний інститут афонської спадщини планує видати цей пом’яник окремою книгою, щоб це цінне джерело було доступне для вітчизняних дослідників. Але для видання унікального історичного джерела потрібні кошти. Тому Міжнародний інститут афонської спадщини звернувся за підтримкою до можливих спонсорів, оскільки реалізація всіх його проектів відбувається без фінансової допомоги з боку держави. Лише завдяки пожертвуванням небайдужих громадян це унікальне видання може побачити світ.