Цього тижня в Люксембурзі Рада ЄС із загальних питань вже вшосте (якщо рахувати від моменту запуску процедури згідно зі ст. 7 Договору про ЄС) розглядала питання реформи польського правосуддя та стан верховенства права в Польщі.

Представляючи міністрам у європейських справах оцінку Єврокомісії, її перший віце-президент Франс Тіммерманс звертав увагу на «погіршення стану верховенства права» у країні та на те, що польська «влада не використала скарги ЄК до Європейського суду справедливості (ЄСС), аби зупинити призначення суддів ВС, а, навпаки, прискорила цей процес».
Під час дискусії висловилися представники 12 держав. За даними ЗМІ, найбільше критичних зауважень на адресу офіційної Варшави прозвучало з боку ФРН та Франції. Варто нагадати, що в питанні застосування проти Польщі ст. 7 ці країни займають спільну позицію. З посиланням на джерела у Раді ЗМІ цитують французького міністра у європейських справах Наталі Луазо: «за кілька місяців до виборів у Європарламент ми повинні відповідально ще раз підтвердити нашу вірність основним цінностям, в т. ч. верховенству права, які є в серці європейського проекту. Підтверджуємо повну підтримку Єврокомісії. Висловлюємо занепокоєння рішенням президента Польщі щодо призначення нових суддів ВС РП. Незважаючи на наші заклики під час попереднього засідання Ради ЄС, Польща не почекала на вердикт ЄСС і приймає рішення, які важко буде виправляти». У відповідь заступник міністра закордонних справ Польщі з європейських питань Конрад Шиманський, відкинувши звинувачення, що нові судді були призначені на вакантні місця «після пенсійних чисток», наголосив, що не можна зупинити всієї системи правосуддя, очікуючи на постановлення рішення ЄСС».
Після засідання Ради Ф. Тіммерманс свою позицію обґрунтовував так: «на жаль, не можу бути нині оптимістичним. Польща не чекає з впровадженням змін у Верховному Суді та призначає нових суддів ВС. Окрім того, маємо повідомлення про залякування суддів, які звертаються з преюдиційними запитаннями до ЄСС».
Тим часом у самій Польщі предметом дискусії стало подання генпрокурора (він же міністр юстиції) Збігнева Зьобро до Конституційного суду РП щодо «встановлення невідповідності Конституції РП ст. 267 Договору про функціонування ЄС». Йдеться про статтю, яка дає можливість усім судам країн-членів спільноти звертатися з преюдиційними запитаннями до ЄСС щодо тлумачення євросоюзівських договорів. Починаючи з серпня ц. р. з такими запитаннями звертався польський ВС (кілька разів), а також суди з Варшави, Лодзі і Ґожова. Генпрокурор звернувся до КС, аби той підтвердив, що ст. 267 суперечить польському основному закону «в тій частині, що допускає можливість звернення суду з запитанням у справах судоустрою та організації судової влади в країні-члені ЄС». Цим поданням генпрокурор доповнив своє серпневе подання до КС, в якому оскаржив положення польського законодавства, якими скористався ВС для обґрунтування постановленого ним рішення про призупинення дії окремих положень нововведеного закону про ВС, які уможливлюють відправку у відставку за віком діючих суддів ВС. Тобто, якщо в серпневому поданні генпрокурор ставив під сумнів конституційність можливості призупинення ВС положень польських законів на підставі національного права, то у жовтневому ставить під сумнів право судів звертатися до ЄСС із запитаннями щодо судочинства, гарантоване договором про ЄС, — стверджують експерти.
В асоціації суддів «Феміда» оцінили крок генпрокурора як «максимально далекосяжний» і спрямований на те, щоб «ЄСС не міг постановити ефективного рішення, яким даватиме оцінку польської системи правосуддя після т. зв. реформи, а точніше деформи».
Представники юридичних наукових кіл, які критично ставляться до політики правлячої більшості у судовій сфері, заявляють, що генпрокурор «закладає міну під польське членство в Євросоюзі», тобто діє у напрямі «польексіту». На їхню думку, такий крок «буде сприйнятий всією Європою як ставлення під сумнів базового правового механізму ЄС, тобто співпраці національних судів з ЄСС у Люксембурзі: такі дії сприйматимуться як ворожі, зваживши на те, що свого часу Польща прийняла ці положення в ході європейського референдуму, а також у світлі рішення польського КС, який уже одного разу оцінював через призму відповідності національній конституції весь договір та видав вердикт про відповідність».
Генпрокурор уважає таке коментування його дій «цілеспрямованим введенням в оману» журналістів і суспільства. Під час спеціально скликаної прес-конференції З. Зьобро назвав брехнею твердження, що його подання до КС нібито означає загострення позиції офіційної Варшави у спорі з Брюсселем. Черговою «маніпуляцією цих суддів» генпрокурор назвав твердження про вищість євросоюзівських договорів у польському правовому полі: «Це неправда. Це вказує на слабкі знання представників надзвичайної касти. Оскільки у тлумаченні польського КС, постановленому ще до «доброї зміни» (так в Польщі називають правління з 2015 року партії Право і справедливість. — Ред.), стверджувалося, що конституція зберігає свою вищість щодо євросоюзівського права».
Генпрокурор запевнив, що «Польщі в ЄС ведеться добре», а уряд ПіС хоче, щоби статус РП «був не гірший за статус ФРН». При цьому навів, як прецедент для свого подання до КС, приклад КС ФРН, який у 2009 році висловлювався на тему устрою німецьких судів, і Німеччина після цього не вийшла з ЄС: «не бачу причин, чому нам не можна поставити таке питання нашому КС».