Під час учорашнього засідання Кабінет Міністрів проаналізував економічну ситуацію в країні та ухвалив низку нових дерегуляційних ініціатив. «Нам важливо, щоб економіка зростала і щоб ніхто своїми популістськими недолугими діями не зміг зупинити це зростання», — сказав прем’єр Володимир Гройсман та висловив сподівання, що жага політичного виграшу під час президентської та парламентської виборчих кампаній у більшості політиків не затьмарить реальність, бо падати економіка може дуже швидко, а от зростання — це дуже важкий процес.

Перший віце-прем’єр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, інформуючи про стан економіки України, наголосив, що результатом спільної роботи уряду та парламенту є зростання 10 місяців поспіль валового внутрішнього продукту. За підсумками року зростання ВВП має становити понад 3 відсотки, адже у другому кварталі воно становило 3,8 відсотка. Українська промисловість за 9 місяців 2018-го також виробила майже на 2 відсотки продукції більше, ніж за такий само період минулого року. До того ж хімічне виробництво зросло на 26 відсотків, автомобілебудування — на 15. Так само впродовж 20 місяців зростає екс-порт українських товарів, зокрема, за 8 місяців нинішнього року експорт товарів збільшився на 12,8 відсотка і сягнув 31 мільярда доларів. Крім того, на друге місце в українському експорті послуг вийшла ІТ-індустрія.
«Україна не повинна бути експортером сировини. Уряд веде низку перемовин про кращі умови доступу до іноземних ринків, і це може бути й агропродукція, але обов’язково перероблена в нас», — зазначив С. Кубів та підкреслив, що невдовзі Ізраїль стане 46-ю країною, з якою Україна підпише угоду про вільну торгівлю, тож українські товари вже можуть без мит постачатися на ринки, де проживають майже 850 мільйонів людей.
Макростабільність та економічне зростання — це ті позитивні сигнали, які стимулювали зростання капітальних інвестицій у І півріччі 2018 року на 26,6 відсотка порівняно з першим півріччям минулого року. При цьому майже половину із 207 мільярдів гривень було інвестовано в нове обладнання та нові технології. Приплив прямих іноземних інвестицій тільки за перше півріччя 2018 року становив понад мільярд доларів (за 2017 рік було 1,6 мільярда доларів). За цими цифрами стоїть відкриття нових сучасних виробництв, зокрема, починаючи з 2015 року в Україні за участі іноземних інвесторів було побудовано або перебуває в стадії будівництва 80 заводів. «Частка інвесторів із країн ЄС — 75 відсотків нових потужностей», — повідомив перший віце-прем’єр та додав, що лідером у залученні інвестицій є Львівська область, де вже побудовано 18 нових заводів. За словами урядовця, запланована приватизація низки об’єктів має значно збільшити залучення інвесторів.
Водночас С. Кубів визнає, що для досягнення відчутного результату наша економіка має зростати не на 3—3,8 відсотка, а на 5—7. Бо хоч у вересні середня зарплата вже становила 9042 гривні, що на 23 відсотки більше, ніж у вересні минулого року, проте навіть таких доходів недостатньо, щоб стимулювати людей не шукати кращої долі за кордоном. «Бізнес зможе платити вищі зарплати лише якщо дати йому можливість розвиватися і виходити з тіні. Саме тому ми послідовно працюємо над по-
кращенням бізнес-клімату», — сказав перший віце-прем’єр та нагадав, що для цього ухвалено закон «Маски-шоу стоп», на митниці запрацювало «Єдине вікно», ухвалено закон про валюту, скасовано майже 760 за-старілих нормативних актів та приблизно 14,5 тисячі застарілих стандартів часів СРСР та триває процес запровадження нових європейських стандартів і норм. «Сьогодні ми проводимо сьомий дерегуляційний Кабмін і на порядку денному ще один крок до спрощення умов ведення бізнесу в Україні — запровадження системи ризик-менеджменту, бо ми не хочемо, щоб перевіряючі органи постійно нишпорили по кутках і вимагали хабарі, а щоб перевіряльники ефективно запобігали можливим негативним наслідкам», — сказав він і пояснив, що за новими правилами до підприємств з низьким ступенем ризику перевіряльники мають приходити раз на п’ять років, а з високим — кожного року.
За наслідками обговорення уряд затвердив нові ризик-орієнтовані критерії перевірок державними органами контролю, які передбачають розширення переліку або ж навпаки скасування критеріїв визначення ризику для окремих сфер діяльності. За словами першого за-ступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, якщо раніше перевіряльники приходили до бізнесу з низьким ступенем ризику, щоб подивитися, як пофарбовано стіну, і вимагати хабарі, то тепер акцент робитиметься на контролі бізнесу з високим рівнем ризику, наприклад, в ядерній сфері.