Ранкове засідання
8 листопада

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (№ 8487). Перед розглядом поправок голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна підкреслила, що цей законопроект є результатом досягнутого усіма зацікавленими сторонами компромісу щодо нової моделі оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, в тому числі й раніше ввезених автомобілів на єврономерах.

 

Яків Безбах, Володимир Литвин.

 

Юлія Тимошенко, Олег Ляшко.

 

«За наслідками підготовки до другого читання комітет загалом залишив прийняту в першому читанні модель оподаткування та підтримав пропозиції про диференціацію базової ставки для бензинових автомобілів з об’ємом циліндрів до трьох тисяч кубічних сантиметрів та понад три тисячі та для дизельних автомобілів — з об’ємом циліндрів до 3,5 тисячі та понад цей обсяг», — повідомила вона.

Щоб стимулювали власників автомобілів до проходження процедури розмитнення, окрім зниження акцизів також пропонується застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які буде розмитнено упродовж 90 днів з часу набуття цим законом чинності. З метою створення умов для переведення автомобілів на єврономерах із режиму тимчасового ввезення або транзиту в режим імпорту, пропонується скасувати відповідальність за порушення податкових норм у частині дотримання строків та умов тимчасового ввезення або транзиту автомобілів для осіб, які виконають умови тимчасових правил митного оформлення легкових автомобілів, сплативши штраф від 200 до 500 гривень. При цьому уряд має внести пропозиції щодо спрямування у 2018—2019 роках на пенсійне забезпечення усіх митних платежів, отриманих під час оформлення автомобілів на єврономерах, що були ввезені на митну територію України у період з 1 січня 2015 року до моменту набрання чинності цим законом.

За ухвалення законопроекту № 8487 в цілому проголосували 250 народних депутатів.

А розпочалося засідання з продовження розгляду в першому читанні проекту закону про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини (№ 6634). Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська повідомила, що комітет підтримує ухвалення цього законопроекту в першому читанні. «Цей законопроект допомагає врегулювати стосунки сімейних лікарів з місцевою владою та медичними закладами. Також він надзвичайно важливий для тих, хто звертається до сімейного лікаря, а це 90 відсотків населення України», — зазначила вона.

Співавтор законопроекту, народний депутат Ірина Сисоєнко зауважила, що цей законопроект є важливим і для громадян України, і для народних депутатів, які блокують трибуну. «Питання медицини повинні бути поза політикою», — звернулася вона до представників усіх фракцій та закликала підтримати в першому читанні документ, який дозволяє зберегти в селах ФАПи як медичні заклади, котрі буде перетворено на медичні центри сімейної медицини. Крім того, хоч сьогодні сімейні лікарі вже підписують угоди з пацієнтами, проте досі законодавчо не врегульовано, як медицина первинної ланки співпрацюватиме із лікарями другого та третього рівнів та яким чином люди мають звертатися по допомогу до вузькопрофільних спеціалістів. Також законопроект передбачає повернення на первинну ланку медицини надання стоматологічної допомоги, проведення діагностики та профілактичних оглядів. «Ми маємо не просто лікувати, а запобігати хворобам — і цей законопроект дозволить це робити», — підкреслила І. Сисоєнко.

Однак, враховуючи, що представники низки фракцій, вимагаючи насамперед розглянути питання про скасування підвищення на 23 відсотки ціни на газ та запровадження мораторію на наступне зростання вартості комунальних послуг, не голосували, законопроект про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини (№ 6634) не набрав необхідної кількості голосів і його було відхилено.

Після цього Голова Верховної Ради Андрій Парубій на вимогу фракцій Радикальної партії та «Батьківщини» оголосив півгодинну перерву, а після завершення консультацій запропонував представникам фракцій обмінятися думками.

Олег Ляшко зазначив, що кілька днів тому представники фракції Радикальної партії разом з колегами із «Батьківщини», «Самопомочі» та інших фракцій зареєстрували проект постанови щодо скасування рішення уряду про підвищення цін на газ та про мораторій на підвищення комунальних тарифів. «Ми вважаємо, що сьогодні немає нагальнішого питання, ніж припинення обкрадання нинішньою владою мільйонів українських сімей», — сказав він та підкреслив, що рішення влади про підвищення цін на газ витягне з кишень українців 50 мільярдів гривень. «Нам розказують, що немає іншої альтернативи, бо маємо взяти кредит МВФ. Ми ж кажемо, що це брехня! Альтернатива — це економічний розвиток, збільшення видобутку власного газу, підвищення заробітних плат і пенсій та справедлива ціна на газ. Бо коли нам розказують, що українці мають платити європейську ціну на газ, то їм потрібно дати європейські зарплати і пенсії», — заявив О. Ляшко та закликав невідкладно розглянути внесений проект постанови.

Про необхідність скасування урядової постанови щодо підвищення ціни на газ заявив і представник Опозиційного блоку Михайло Папієв. «Ми вимагаємо зменшити ціну на газ та притягнути винних у фальшуванні урядової постанови про підвищення ціни на газ до відповідальності», — наголосив він.

Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що провладна більшість не дає винести на розгляд парламенту підписаний лідерами шести фракцій та депутатських груп проект постанови, яка передбачає скасування рішення про підвищення цін на газ та запровадження мораторію на будь-яке підвищення тарифів. «Цю життєво важливу для людей постанову не те що не ставлять на голосування, а навіть не дають команду профільному комітету розглянути це питання», — сказала вона та висловила вимогу «щодо розслідування корупції в НАК «Нафтогаз України» та причетності Президента та всього його оточення до незаконного встановлення ціни на газ». Вона наголосила, що фракція не голосуватиме за жоден законопроект, доки не буде проголосовано цей проект постанови.

Про те, що підвищення ціни на газ немає жодного стосунку до ринку, заявив керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк. «Це підвищення ціни на газ має відношення до того, що обидва останні уряди не виконали домашнього завдання про створення газового ринку в Україні. Вони не можуть підвищувати ціни, бо не знають ринкової ціни газу в Україні, адже не було враховано газ власного видобутку», — переконаний він.

Керівник фракції БПП Артур Герасимов зауважив, що проблема ціни на газ справді існує, але насамперед вона існує тому, що попередні уряди набрали понад 70 мільярдів доларів боргів. «Чи, може, забули, хто у 2008 році, будучи Прем’єр-міністром, підписав меморандум з МВФ щодо вирівнювання ціни на газ українського виробництва та імпортованого, що означає підвищення цін на газ?» — запитав він та закликав називати речі своїми іменами.

Верховна Рада розглянула два проекти постанови про відзначення у 2019 році на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках (№ 8603 та № 9071).

Народний депутат Андрій Антонищак, який представляв проект постанови № 8603, наголосив, що процес депортації українців у 1944—1951 роках мав форму військових операцій проти мирного населення та супроводжувався грубими порушеннями прав людини. «Депортованим було заборонено повертатися на рідні землі, бо метою депортації було припинення тисячолітнього існування найзахіднішої гілки українства», — сказав він.

Водночас А. Антонищак звернув увагу, що хоч офіційно депортація українського населення розпочалася 9 вересня 1944 року внаслідок угоди між урядом УРСР та польським Комітетом національного визволення та була закріплена договором між СРСР і Польською Народною Республікою про обмін ділянками державних територій від 15 лютого 1951 року, що призвело до примусового переселення понад 700 тисяч українців, проте архівні документи та спогади очевидців свідчать, що винищення українців на тих територіях розпочалося значно раніше.

Народний депутат Ірина Подоляк, у свою чергу, зазначила, що зареєструвала проект постанови № 9071 на цю само тему, щоб трохи по-іншому розставити акценти щодо цієї теми. «На моє глибоке переконання, Верховна Рада не повинна жодною мірою втручатися в діяльність Міністерства освіти та вказувати, які мають бути навчальні плани, та має пам’ятати, що засоби масової інформації є роздержавленими, тож не потрібно вказувати, які програми і передачі вони мають показувати», — сказала І. Подоляк та додала, що під час проведення визначених постановою заходів важливо пам’ятати про справжніх винуватців трагедії депортованих — комуністичні режими СРСР і тодішньої Польщі — та не обтяжувати колективною відповідальністю сучасні українську та польську держави.

Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький повідомив, що члени комітету підтримали обидва проекти постанови та рекомендували ухвалити їх за основу та в цілому, оскільки вони не є альтернативними. Водночас комітет запропонував внести до проекту постанови № 8603 деякі редакційні зміни, зокрема, замість слова «автохтонні» включити до преамбули словосполучення «автохтонних мешканців цих регіонів», словосполучення «забезпечити висвітлення в засобах масової інформації» замінити на «сприяння висвітленню державними засобами інформації», уточнити, що йдеться не про все Підляшшя, а про Південне Підляшшя та ін. За результатами голосування в цілому було ухвалено проект постанови № 8603.

У першому читанні ухвалено законопроект «Про прилеглу зону України» (№ 8361). Автор законопроекту, народний депутат Ірина Фріз повідомила, що цей законопроект дозволить вдвічі, до 24 морських миль, розширити прилеглу зону України. «Цей законопроект спрямовано на суттєве скорочення контрабандного трафіку в Чорному морі, попередження порушень державного кордону та захисту економічного суверенітету нашої держави», — зазначила вона та додала, що хоч згідно з міжнародними нормами прилегла зона не є ані зоною юрисдикції, ані зоною суверенітету, проте вона є тією ділянкою морського простору, де будь-яка прибережна держава може здійснювати обмежений контроль задля попередження порушення певних правил, зокрема, митних, санітарних та міграційних. «Цей законопроект де-факто дозволяє вдвічі збільшити територію контролю у Чорному морі, а також забороняє відключення автоматичної ідентифікаційної системи на суднах, що сприятиме якіснішому контролю акваторії Азовського моря», — підкреслила І. Фріз.

За основу схвалено законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (№ 9260). Перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова повідомила, що цей законопроект забезпечує збалансування бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, пропонується на 9 відсотків збільшити ставки акцизного податку на тютюнові вироби, підвищити ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з 0,41 гривні за тонну до 10 гривень за тонну з наступним упродовж 5 років збільшенням цієї ставки на 5 гривень за тонну — до 30 гривень у 2023 році, збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків.

З днем народження вітали народного депутата Максима Курячого.

Сергій ЛАВРЕНЮК.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут - www.golos.com.ua