Дітей з окупованих територій не можна залишати в орбіті впливу російської виховної системи
Залучення дітей з Криму та Донбасу до навчання на підконтрольній Україні території є важливим інструментом протидії російській агресії. Тому держава має зробити ще привабливішою, простішою і комфортнішою запропоновану мешканцям окупованих територій систему спрощеного вступу до наших закладів освіти.
До Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за спрощеною процедурою цього року вступив 31 абітурієнт із Криму.
Вона передбачає вступ до українських вишів без ЗНО, без атестата державного зразка і навіть без українського паспорта. У такий спосіб мешканці окупованих територій можуть вступити до 35 вишів країни, на базі яких створено освітні центри Крим — Україна та 37 ВНЗ, де працюють центри Донбас — Україна. Щоб потрапити до інших інститутів чи університетів, їм доведеться заздалегідь (дистанційно або екстерном) закінчити українську школу і скласти ЗНО. Тобто вступати на загальних підставах.
За три останні роки кількість охочих навчатися на підконтрольній території збільшилася майже удвічі. Та загалом кількість таких студентів не надто велика — через залякування та шалену пропаганду з боку окупаційної влади, нестачу об’єктивної інформації про Україну, проблеми з грошима і документами, труднощі з перетином лінії розмежування багато хто не наважується подавати документи до наших ВНЗ. Інколи можна почути про невдоволення такими «пільговиками» і з боку абітурієнтів, змушених вступати на загальних підставах, та їхніх батьків. Хоча будь-яка спроба захистити дітей чи молодь з окупованих територій від згубного впливу російської виховної системи має сприйматися в нашому суспільстві як безумовна користь. Якщо в майбутньому ми плануємо їх реінтегрувати.
Тимчасові «господарі» Донбасу та Криму понад усе намагаються виховати в юного покоління несприйняття всього українського та захоплення «ввічливими людьми» в російській військовій формі. Фотографії, де кримські школярі 10—11 років тримають у руках зброю, можна знайти у звітах з багатьох офіційних заходів. «Обнулити» історичну пам’ять допомагають російські шкільні підручники та дитячі патріотичні рухи на зразок «Юнармії», яку українські блогери називають новим «Гітлерюгендом». Уже нікого не дивує, що на сайті дитячого табору «Артек» дітям пропонують «загальноосвітню загальнорозвивальну програму «Юний слідчий». Її особливістю є «безпосереднє спілкування «артеківців»... з чинними співробітниками Слідчого комітету Росії». Як то кажуть, без коментарів...
В анексованому Криму спостерігається тотальна мілітаризація суспільного життя. Як зазначають експерти Кримської правозахисної групи, влада «ініціює численні масові заходи, спортивні та театралізовані шоу, дітей навчають основам військової справи та поводженню зі зброєю». Пропаганда ненависті та культ насильства стали частиною освітньої системи, а в школах і інститутах дітей готують «битися за Росію зі зброєю в руках».
Після теракту в Керченському політехнічному коледжі окупаційна влада мала б пригальмувати популяризацію зброї серед дітей, але, здається, це не входить до її намірів. Тим часом понад два десятки студентів коледжу вже виявили бажання перевестися до інших навчальних закладів Криму. Експерти прогнозують, що з огляду на ці події, збільшиться кількість кримчан, охочих виїхати на навчання на підконтрольну Україні територію. І для них треба створити максимально сприятливі умови.
Нагадаємо, що абітурієнти з анексованого Криму за спрощеною процедурою вступають до наших вишів у межах спеціальної квоти, тобто вони не конкурують з іншими вступниками. За даними Міністерства освіти, виділена цього року квота не була вибрана, тобто залишилися вільні бюджетні місця.
— Кількість бюджетних місць, які надаються для спрощеного вступу, щороку зростає, — розповідає голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова. — Це так звана квота-2. У 35 вишах від обсягу державного замовлення виділяють 20 відсотків на квоту. Це гарантоване бюджетне місце для кримських дітей. Цього року таких місць було 3000 — у вишах ІІІ—ІV та І—ІІ рівнів акредитації, минулого — 2500.
Згадані ВНЗ дають змогу здобути диплом практично за всіма спеціальностями. На жаль, до цього переліку не входять виші, підпорядковані МОЗ та Міністерству культури. Та є надія, що наступного року вони теж дадуть абітурієнтам з Криму змогу вступати за спрощеною схемою.
Видані в анексованому Криму дипломи не визнає жодна цивілізована країна світу, що спонукає певну частину випускників кримських шкіл виїжджати на навчання на материкову частину РФ. Але про шалені преференції, які їм обіцяли окупанти кілька років тому, тепер доведеться забути.
— У 2014 році була справжня битва за випускників, — пригадує Валентина Потапова. — Тоді Росія запропонувала кримчанам багато «плюшок» — вони без складання російського ЄДІ (єдиного державного іспиту) могли вступити до вишів Москви, Санкт-Петербурга. Кожному випускнику з Криму дарували планшет при вступі, надавали потужні соціальні гарантії. Сьогодні ці соцгарантії Росія практично звела нанівець, у той час як Україна робить дедалі більше для того, щоб хлопці та дівчата вступали до наших вищих навчальних закладів.
Експерти радять терміново починати роз’яснювальну кампанію для абітурієнтів, які вступатимуть до ВНЗ наступного літа. Адже рішення про те, куди піти після школи, діти разом з батьками ухвалюють ще на початку навчального року, восени, пояснює Валентина Потапова.
Цього року роз’яснювальна кампанія стартувала запізно і набрала обертів лише у травні. У ЗМІ, на сайтах громадських організацій та профільних відомств було розміщено відповідні матеріали, інфографіку, дорожні карти для абітурієнтів. Інформаційна кампанія була потужною. Проте далеко не всі повідомлення, за спостереженнями експертів центру «Альменда», доходили до «кінцевого споживача». Цікаво, що розміщені на адмінмежі з Кримом інформаційні білборди інколи можуть мати більший вплив, аніж матеріали з Інтернет-ресурсів. «У Криму українські сайти блокуються, — пояснює Валентина Потапова. — Абітурієнти з окупованих територій не завжди можуть зайти навіть на сайт Міністерства освіти України. Тому мусимо виробити нову комунікаційну стратегію».
Анна СМІЛЯНСЬКА.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА з архіву «Голосу України».
ДОВІДКОВО
За даними Міністерства освіти, цього року за спрощеною процедурою до українських закладів вищої освіти вступили 227 абітурієнтів з Криму та 1522 — з Донбасу.
