Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення провів слухання на тему «Про стан дотримання в Україні прав профспілок та організацій роботодавців відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію». Найбільше уваги учасники слухань приділили ситуації у вугільній галузі, зокрема розв’язанню проблеми заборгованості з виплати зарплати шахтарям.
Перший заступник голови комітету Сергій Каплін запевнив, що комітет і надалі буде надійним партнером профспілок у захисті прав працівників. Парламентарій розповів, як нещодавно відвідав шахтарів об’єднання ПАТ «Лисичанськ-вугілля» на Луганщині, котрі вже 24-й день не піднімаються на поверхню із глибини 575 метрів, вимагаючи погашення понад чотиримісячної заборгованості із зарплати, і сім діб провів із страйкарями під землею. Шахтарі, за словами депутата, мають заробітки 7—8 тисяч гривень на місяць, однак і ці кошти не отримують вчасно. У шахті жахливі умови — висока вологість, підвищений тиск та перепад температур, щурі. Під час страйку багатьох страйкарів госпіталізовано, одного робітника — із пневмонією, ще одного юнака — до психіатричної клініки внаслідок його перебування понад 15 діб під землею. «Ми вже звернулися до міжнародних організацій, щоб вони дали оцінку цим подіям, і до правоохоронних органів із заявою про доведення шахтаря до такого стану, — сказав С. Каплін. — Щодня ми втрачали одного-двох шахтарів. Але щодня згори надходили записки від рідних та дітей — «Тато, повертайся, ти найдорожчий і любимий», «Повертайся живим» тощо. Лише на 22-й день протесту вдалося зусиллями лідерів профспілок, звернень народних депутатів добитися доручення від Кабміну про виділення 500 мільйонів гривень на часткове погашення заборгованості перед шахтарями». За словами депутата, тільки 6 листопада, на 23-й день протесту, шахтарі отримали частково гроші на свої картки.
«Луганщина посідає перше місце з заборгованості з виплати зарплати — 600 мільйонів гривень, — заявив голова Федерації профспілок Луганщини Валерій Черниш. — За економічним розвитком Луганська область перебуває на останньому,
25-му місці. Луганщина є енергетичним островом і не може вже четвертий рік поспіль приєднатися до енергетичних мереж, на єдиній Щастинській ТЕЦ у вівторок закінчилося вугілля і її перевели на газ.
І вже розглядається питання «віялових відключень» у зимовий період».
Шахтарі вимагають провести виїзне засідання Кабінету Міністрів у Сєверодонецьку на Луганщині, щоб члени уряду на власні очі ознайомилися із ситуацією на Луганщині.
Міжнародна Конвенція № 87, до якої приєдналася й Україна, зобов’язує запровадити в національному законодавстві заборону на втручання органів державної влади у діяльність профспілок з метою обмеження права працівників на свободу об’єднання чи перешкоджання його законному здійсненню (ст. 3). Згідно з Конституцією України, обмеження права на об’єднання може бути лише в разі введення військового або надзвичайного стану в країні.
Однак, як відзначали учасники слухань, профспілки нині стикаються з багатьма проблемами, що несумісні з європейськими стандартами, — тиском і втручанням в їх діяльність із боку виконавчої влади, рейдерським захопленням профспілкових приміщень, обмеженням права на страйк, складною ситуацією із матеріальною базою профспілок та їх майновими правами. Представники галузевих профспілок піддали критиці рішення уряду про розмежування працівників вугільних об’єднань на групи — промислову і непромислову, що фактично розділяє людей на «білих» і «чорних». Бо одні вчасно отримують зарплату, інші — з великими затримками.
Федерація профспілок України впродовж 2017 року виявила 2660 порушень прав профспілок. Найпоширеніші порушення — це заборона працівникам участі у профспілках шляхом тиску з боку адміністрації, втручання у статутну діяльність профспілок, здійснення фінансового контролю з боку виконавчої влади, порушення гарантій для працівників тощо. За глобальним індексом прав Міжнародної конфедерації профспілок за 2017 рік Україну віднесено до п’ятої категорії країн, де відсутні гарантії прав профспілок.
Учасники комітетських слухань виробили Рекомендації, зокрема, Верховній Раді ухвалити законопроекти щодо гарантування конституційного права людини на страйк (реєстр. № 4639-д) та щодо зняття обмежень права на страйк (№ 5382), зміни до Закону «Про державну реєстрацію осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо реєстрації профспілок (№ 5655), щодо забезпечення діяльності профспілок (№ 7512). Кабінету Міністрів рекомендовано розробити та запровадити ефективний механізм контролю з боку державних органів за дотриманням основних прав і гарантій громадян на свободу об’єднання у профспілки та організації роботодавців, усунувши порушення Конвенції
№ 87, внести на розгляд парламенту проекти законів щодо вдосконалення соціального діалогу, узгоджену редакцію проекту закону про колективні угоди та договори тощо.
