Такого рясного врожаю яблук і не пригадаєш. В Україні, за оцінками, їх зібрано 1 мільйон 100 тисяч тонн. Але садоводи у розпачі. Як тут не згадати крилате прислів’я про неврожай — що горе, а врожай — удвоє. Ціни на соковиті плоди обвалилися до мінімуму. Такі тенденції зробили їх збирання збитковою справою. Скажімо, на оптовому ринку у Великих Копанях (Херсонщина) яблуко «Чемпіон» опустилося до 3 грн за кіло. Не набагато більше можна виручити на «Шуварі» (Львів) — 3,2 — 3,5 грн. Торік оптові ціни нижче десяти гривень не просідали. А це ж яблука ще треба на той базар на недешевому пальному довезти. А зібрати — теж чималі витрати: за півтонни складених у ящики плодів робітник бере 150—200 грн.

Сподіватися фермерам на перекупників теж годі. Останні не бачать зиску возитися з таким товаром. І знов причини ті самі: ціни на плоди мізерні — бензин дорогий — виторгуєш дріб’язок.
Одне слово, сільгоспвиробники залишилися сам на сам із проблемами, яблукам на столи городян пробитися через цінові терени важко, тож у багатьох господарствах просто вирішили залишити плоди зимувати на деревах. Хоча сподівання отримати від рясного врожаю щедрі дивіденди аграрії плекали немалі. Але ті перспективи, наче перший сніг восени, й розтанули.

Віддають ледь не задарма

Бачачи таку безгосподарність у вигляді плодів, що висять по садах і які ось-ось «з’їсть» мороз, люди старшого віку приречено розводять руками і пригадують часи, коли у селах працювали заготівельні контори. Мовляв, тоді можна було лишки садовини-городини здати туди. Хоч і не за високою ціною, та все ж краще, ніж згниє під деревом. Тепер про розвиток всеукраїнської мережі споживчої кооперації щось не чути. Тож, як кажуть, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.
Ось нинішня промовиста картинка з фермерського господарства «Курінь», що на Херсонщині. Його голова Микола Халупенко, угледівши на власних деревах тонни «фруктового щастя», яке на нього звалилося, не довго думаючи, ще на початку вересня оголосив акцію: «Назбирай собі яблук — запасись вітамінами на зиму вже зараз»! Фермер закликав через Інтернет усіх охочих приїздити до нього і самостійно рвати екологічно чисті плоди всього по 5 грн за кіло. Через місяць змінив ціну на    3 грн. А нещодавно взагалі повідомив, що нарвати можна й за гривню. Акція «Назбирай собі яблук, сам зваж та сам залиш гроші у касі — продовжується!» — йдеться в останньому повідомленні, яке тепер не таке вже й оптимістичне.
Ми не знаємо скільки людей вдалося загітувати фермеру запасатися у такий спосіб його вітамінною продукцією, але, судячи з того, що ціну було знижено вп’ятеро, «Голденів» та «Симиренок» у «Курені» на деревах висить ще чимало.

В агарному міністерстві обіцяють холодильники

Ситуація з яблуками така серйозна, що вона змусила говорити про це першого заступника міністра агрополітики Максима Мартинюка. Хоча важко пригадати, коли раніше посадовці такого високого рангу згадану тему порушували.
Ось що написав він у Фейсбуці:
«Як відомо, у аграріїв буває дві проблеми — маленький врожай та навпаки. Про другий випадок можуть у подробицях розказати виробники яблук, які виходять в цьому році на надвисокий валовий збір.
Попри те, що експорт категорії «яблука, груші і айва» (з абсолютним превалюванням перших), за даними ДФС, зріс за 9 місяців на карколомні 304% (з 2,5 млн дол. за 9 міс. 2017 року проти 9,9 млн дол. за аналогічний період 2018 року), цього недостатньо, щоб розвантажити внутрішній ринок. Результат передбачуваний для країни з ринковою економікою — ціни пішли вниз і фермери жаліються, що частину врожаю економічно недоцільно навіть збирати з дерев.
Зауважу, що вартість яблук внаслідок перевиробництва низька і на сусідніх ринках, найбільш яскравий приклад — Польща.
Щоб стабілізувати ситуацію, цей надлишковий ресурс треба прибрати з ринку.
Варіант 1. Експортувати. Як уже зазначалось, виробники тут роблять великі успіхи, але обсяги зовнішньої торгівлі не співставні з пропозицією.
Варіант 2. Переробити, наприклад, на концентрат. Така можливість є і вона реалізується, але також має обмеження — вступають в силу фактори логістики, переробних потужностей, а також те, що ринок концентратів експортоорієнтований, виробники працюють за довгостроковими контрактами, і надлишковий товар також може розбалансувати цей сегмент.
Варіант 3. Закласти на зберігання.
<...>У нас є можливість спрямувати ресурс в 70—100 млн грн на підтримку виробників фруктів. Він буде виділений на компенсацію вартості витрат з будівництва холодильників з регульованим газовим середовищем для зберігання фруктів власного виробництва, яке введено в експлуатацію в поточному році, а також камер швидкого заморожування і придбання ліній товарної обробки плодів.
Відсоток компенсації залежить від обсягу поданих заявок, але він точно буде більше 50%. Заявки прийматимуться до 1 грудня, кошти надійдуть виробникам до кінця бюджетного року за принципом пропорційного розподілу (формат «first come, first served» НЕ застосовуватиметься).
Також не в якості докору, а виключно для привернення уваги нагадаю, що ще від початку року держава співфінансує проекти, які реалізують сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, зокрема, в сфері садівництва та ягідництва, компенсуючи до 70% витрат на придбання обладнання із зберігання та переробки агропродукції. І аграрії, які об’єднались, дивляться на кон’юнктуру ринку яблук значно спокійніше.
Держава дає можливості — користуйтесь ними», — порадив у своєму дописі Максим Мартинюк.

Зарубіжжя якщо й допоможе — то не зараз

Звісно, щоб «побороти» нечуваний врожай яблук, можна роздати ще чимало порад. Наприклад, пустити їх на плодово-ягідні вина, як пропонувалося під час IV Національного виноробного форуму, що відбувся наприкінці жовтня у Києві. Теж добра справа.
Насправді, прибрати цей надлишковий ресурс (тобто яблука) з внутрішнього ринку не так вже й просто. Приміром, реалізувати за кордон. До 2015 року основним ринком збуту для українських яблук була Росія. Там і надалі цих плодів завозять чимало. За вісім місяців нинішнього року, повідомляє «АПК-Інформ: овочі та фрукти», імпортували 586 тисяч тонн яблук. Купують з Молдови, Китаю, Сербії, Ірану, Туреччини. Нашої держави, що цілком логічно, у цьому переліку немає. Не будемо ж ми підгодовувати країну-агресора.
Виробники, звісно, деінде поторгувати не проти. Розробляють навіть стратегію. Приміром, 4—6 грудня у Києві відбудеться Міжнародна конференція «Овочі та фрукти України-2018. Вектор на експорт». Продавати є що. Питання — куди? Адже перевиробництво вітчизняних яблук оцінюють у 150—200 тисяч тонн. Та хоч ціни на них й низькі (для іноземців вигідні, по 10 центів за кіло, тільки купуй!), експортні обсяги їх поставок за кордон, за даними EastFruit (а не міністерськими), на жаль, скорочуються. За жовтень на зовнішні ринки ми спрямували 2,2 тисячі тонн яблук. Ця цифра з огляду на нинішній врожай — краплина у морі, й на 42% менша, ніж за цей місяць торік. Втім, на згадану конференцію закордонні купці таки приїдуть. Прицінитися. Підтвердили свою участь імпортери з Індії, Малайзії, Сінгапуру, арабських країн та ЄС.
— Ринок Азії має стати пріоритетним для українських експортерів фруктів та овочів в найближчі роки через стійке зростання кількості населення в цьому регіоні та, відповідно, високий попит на цю продукцію з боку тамтешніх споживачів. Для того, щоб закріпитися на найбільш перспективному ринку світу, нашим виробникам потрібна кооперація між собою, вирішення проблем з логістикою та фізична присутність в Азії, — наголошує економіст інвестиційного центру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.
Погодитися можна, але це перспективи, які нинішній врожай не врятують. І чи цілком готові ми до такого співробітництва — теж питання. В Індонезію, приміром, плоди літаком не повезеш. Бо ж стануть золотими. Залишається морем. Але це мають бути високоякісні яблука, які плаватимуть цілий місяць і не втратять своєї споживчої привабливості. До того ж на цьому шляху в України чимало конкурентів. Великий врожай яблук і наднизька ціна спіткали і наших сусідів поляків. Вони по всьому світу шукають, куди їх прилаштувати. На ринки Південно-Східної Азії та Близького Сходу можуть збути надлишки своїх плодів раніше за нас.
Звісно, експортні варіанти прораховувати треба, це дасть можливість й отримати валютну виручку підприємствам, і поповнити державний бюджет. Але яка перспектива в українських середньостатистичних громадян. У тих, хто завтра прийде за дешевими соковитими плодами до супермаркету. Вже зараз у Києві на оптовому ринку «Столичний» яблуко «Чемпіон» подорожчало до 6 грн за кіло. Холоди швидко піднімуть вартість вітамінної продукції для споживачів. Адже низькі ціни переважно тримаються на прямих поставках з садів, які скоро закінчаться. Відтак і у магазинах, насамперед столичних, 7—10 грн за кіло незабаром минуться. Бо хто з потенційних продавців заклав яблука на тривале зберігання, вже не поспішатиме з їх реалізацією, сподіваючись отримати в подальшому якнайбільше.
Тож насолоджуймося і запасаймося, доки ціни помірні!