На уроки і з уроків учнів загальноосвітньої школи № 27 у Вінниці кличе електронний дзвінок. Виготовив його 11-класник Ярослав Басюк.
Невдовзі пристрій ще й співатиме або відтворюватиме мелодію. Виріб можна було придбати в магазині, але це обійшлося б дорожче. Важливо, що учень зробив його з власної ініціативи власноруч, і в цьому його підтримала школа.

Ярослав Басюк і його електронний пристрій — автоматичний дзвінок.

Фото автора.

— Те, що зробив Ярослав, можна назвати висококваліфікованою інженерною роботою, — каже вчитель інформатики Олександр Лавицький.

«Ловити» стрілку годинника — заморочливо

— Знаєте, як це заморочливо, — щоразу не зводити очей з годинника? — розповідає одна з техпрацівниць. — Нібито робота нескладна — натиснув на кнопку — та й годі. А якщо протягом усього дня це робити? У нас навчання у дві зміни. На секунду пізніше натиснеш — не подобається учням. Раніше — отримуєш зауваження від директора. Зараз усі з телефонами. Усі контролюють. Але ж годинники інколи відстають чи навпаки — поспішають. Навіть на мобільному це відбувається. Тепер ми позбавлені цього клопоту — дзвінок сам дзвонить. Кажуть, скоро ще й співатиме...
— Під час одного із занять радіогуртка його керівник Олександр Лавацький доручив написати програму, що відображала б принцип світлофора, — розповідає Ярослав. — Я подумав, а чому б те саме не зробити зі шкільним дзвоником. Щоразу, коли проходжу у вестибюлі, бачу, як працівниці не зводять очей з годинника, щоб не проґавити час подачі сигналу на урок.
Заступник директора з господарчої частини Олег Корсун став розпитувати учня, чи справді може це зробити. Дійшли розмови і до директора — Олексія Тернового. Він поцікавився, які необхідно для цього деталі. Придбали їх. Роботу хлопець розпочав на початку навчального року. Перед нинішніми осінніми канікулами учнів на уроки й з уроків уже кликав новий дзвоник.

Перша версія дала збій

Пристрій працює без збоїв. Щоправда, на початку виникали проблеми.
Ярослав зізнається, що перша версія виявилася не зовсім вдалою.
— Ще під час роботи були сумніви, відчував і навіть передбачав, що можуть бути збої, — згадує хлопець. — Тестування підтвердило припущення. Довелося доопрацьовувати. Перевіряли роботу у вихідні. До системи під’єднував разом зі шкільним електриком. Школа велика, на чотири поверхи, два крила, на кожному поверсі по декілька дзвінків, загалом їх приблизно 15.
Як пояснив учень, перша версія пристрою передбачала його ручне вмикання на початку навчального дня. Це треба було робити тільки один раз. Усе одно відбувалося втручання людини. Нині такого немає. Пристрій працює повністю автономно.

«Розфарбую» музикою будні

— Це моя перша самостійна робота і нею я дуже задоволений, — говорить Ярослав, і жартома додає: — І перша слава! Радий, що мені вдалося зробити щось корисне, справді потрібне. І мама раділа не менше за мене, коли розповів їй.
За словами учня, пристрій ще потребує одного важливого доопрацювання.
— Якщо раптом доведеться змінити налаштування, наприклад, розклад уроків чи додати нові функції, крім мене, цього ніхто не зробить, — усміхається Ярослав. — А я ж закінчую школу. Значить, потрібно ще доопрацювати меню.
Учень працює над доданням ще однієї функції. Каже, дзвінок може ще й співати чи відтворювати мелодію, а не тільки дзеленчати. «Подумав, чому б не розбавити музикою наші суворі шкільні будні. Список пропонованих творів подам директору на узгодження, а тоді вже знатиму, які з них закачувати в програму. Звичайно, треба буде докупити деякі деталі...»

Вінниця.

Коментар

Директор Вінницької загальноосвітньої школи № 27 Олексій Терновий (на знімку):

— Адміністрація завжди високо цінує патріотичну позицію учнів у їхньому бажанні і діях зробити щось корисне для школи. 11-класник Ярослав Басюк зробив це своїм розумом, доклав рук. Саме це є найціннішим у його проекті. Поліпшив роботу працівників. Можна було купити такий пристрій. Але це дорого. І не так цінно з точки зору виховного аспекту. Школа профінансувала придбання необхідних деталей для виготовлення програмного забезпечення електродзвінка. Сума зовсім мізерна порівняно з тим, коли б ми закуповували і встановлювали уже готовий виріб.
У наших учнів є багато ідей. Якщо вдасться реалізувати одну з них, до якої також причетний Ярослав Басюк, це матиме, як то кажуть, ефект «бомби». Про що йдеться? Про удосконалення процесу життєдіяльності школи.