Найважливіша подія в економічному житті країни минулого тижня, без сумніву, — прийняття Верховною Радою головного кошторису країни на наступний рік. Результатом «великих бюджетних баталій» у парламенті стали безліч відносно невеликих змін у проекті, закладеному на 2019 рік. Про це повідомляють фахівці Центру економічної стратегії.
«Уже котрий рік поспіль між першим і другим читанням уряд, як той майстерний ювелір, знаходить додаткові ресурси — і доходи, і витрати збільшуються приблизно на однакову суму, щоб не постраждав показник бюджетного дефіциту — «сакральна» цифра узгоджена з МВФ, її чіпати не можна», — кажуть експерти центру.
Відомо, що «перекроювання» бюджетних показників цього року призвели до збільшення плану по доходах і видатках державного бюджету на 17,7 млрд гривень, що майже на 1,8% вище за показники оригінального урядового проекту.
Центр економічної стратегії виділив основні ризики бюджету. Насамперед щодо витрат: є ризик, що витрати на фінансування субсидій на оплату послуг ЖКГ недооцінено через підвищення цін на газ. Щодо фінансування: недовиконання у частині фінансування дефіциту через потреби рефінансування боргів і «занадто оптимістичні» очікування від приватизації.
Варто додати, що, як раніше зазначали аналітики Центру економічної стратегії, піковий період виплат за зовнішніми боргами є ключовим обмежувальним фактором для бюджету наступного року, на який припадає майже вдвічі вища сума погашень за зовнішніми боргами (4,3 млрд доларів, або 3,3% ВВП) і майже на третину вища сума за внутрішніми боргами, ніж у цьому році. Високий рівень витрат на обслуговування і погашення боргів не дає зменшувати податкове навантаження, обмежує можливості для зростання бюджетних витрат і несе ризики рефінансування.
Проте тепер уже ніщо не стоїть на заваді виділення такого бажаного траншу МВФ. «...Перший транш становитиме 1,5 млрд доларів, другий і третій транші — 1,2 млрд доларів», — повідомляє видання «Українські Новини», посилаючись на анонімне, але дуже близьке до МВФ, джерело. Інформатор видання також додає, що до кінця цього року Україна може залучити понад 2,5 млрд доларів. Водночас у Нацбанку заявили, що МВФ дасть Україні від 1,5 до 1,9 млрд доларів.
Раніше повідомлялося, що рада директорів МВФ має намір розглянути питання про транш одразу після прийняття державного бюджету на наступний рік, а також після того, як буде перераховано тарифи на тепло. Кабінет Міністрів сподівається, що перший транш надійде вже наступного місяця.
Крім того, у грудні Україна очікує на черговий транш макрофінансової допомоги в розмірі 500 млн євро від Євросоюзу і ще до 650 млн доларів від Світового банку. Про це повідомила міністр фінансів Оксана Маркарова. За її словами, Мінфін цього року планував залучити 3,5 млрд доларів. Після нещодавнього розміщення євробондів на 2 млрд доларів сподівається «добрати» суму. «Планується залучити до 1,5 млрд доларів або на зовнішніх ринках, або на внутрішньому. Сподіваємося, що це буде макрофінансова допомога від ЄС та кредити під гарантії Світового банку», — сказала О. Маркарова. І коли б не чутки про сумнівні оборудки під час ліквідації «Актив-банку», можна було б вважати, що фінанси країни — в надійних руках. Але, додамо, це лише чутки...
З огляду на останні події, зазначимо: в МВФ заявили, що продовжать співпрацювати з Україною, незважаючи на воєнний стан. У Міжнародного валютного фонду немає формальних юридичних заборон, які б заважали такій співпраці, повідомила прес-служба київського офісу МВФ. У фонді додали, що вже співпрацювали з низкою країн, на території яких розгорталися воєнні конфлікти різної активності.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
