Традиційне представлення нового голови райдержадміністрації в Городоцькому районі несподівано обернулося заледве не на сенсацію обласного масштабу. Усе через те, що новий очільник району Олена Матвєйцева представила програму розвитку району. Проект «Городоччина — лавандовий край» — один із пріоритетних, за який візьмуться вже найближчим часом. Чиновники переконані: фінансовий достаток тамтешній території зможуть принести... лавандові поля. Точнісінько такі, як у Провансі.

На знімку: очільник ОДА  Вадим Лозовий (другий праворуч) представив нового керівника району Олену Матвєйцеву (друга ліворуч), а вона — свій лавандовий проект.

Фото надано прес-службою Городоцької РДА.

Ну кого не вразить картинка квітучого поля лаванди? Вигляд має не просто гарний, а навіть сюрреалістичний. Не дивно, що тисячі туристів приїздять помилуватись лавандовими пейзажами. Хто — до Провансу, де пахуча квітка стала візитівкою краю. Хто до Англії, де лавандові поля вже не одне століття прикрашають сільську місцину. Якщо подивитись, то в багатьох європейських країнах можна відшукати місцини, де ця рослина панує над усім. У тамтешніх містечках і селах під час її цвітіння проводять лавандові фестивалі та свята, де запашна квітка стає основою всього — парфумів і прикрас, випічки і солодощів, декоративних виробів і лікувальних засобів... Але хто і для чого не використовував би тендітну бузкову квіточку та запашне листя, головна її властивість — приносити прибуток тим, хто її вирощує та переробляє.
І якщо вона справді така «цінна» у багатьох розуміннях цього слова, то чому б не засадити лавандою і подільські лани? І помилуватись можна і... заробити. Приблизно такі думки народились в головах мешканців Городка. А Ольга Слободанюк від мрій і фантазій про Прованс пішла далі — посадила поки що екзотичні кущики у своєму дворі. Поки ті розростались і набиралися сили, господиня взялась за свій маленький бізнес. І для початку навчилась пекти смачне і красиве лавандове печиво. 
Напевно, милі букетики, запашний чай, цілюще мило таки вміють справляти враження. Бо нині лавандові фантазії хочуть перетворити на програму економічного розвитку району. Емоційно така програма вражає практично всіх, хто про неї чує. Але чи насправді можна буде збудувати на лаванді економіку цілого району? Наскільки реальним є це починання? Хто готовий підхопити його? Запитань більше, ніж відповідей.

Хоч плани і перевиконані

Який би по-дитячому наївний вигляд не мала б ця ідея, у креативності їй не відмовиш. І хто знає, можливо, саме таких нестандартних рішень потребує нині ситуація на місцях. Утомившись від постійного очікування грошей, котрі мають надійти невідомо звідки, і влада, і люди дедалі частіше починають замислюватись над тим, як самим заробляти кошти, котрі необхідні для утримання і розвитку громади.
Якщо подивитись на офіційну статистику, то справи з бюджетними надходженнями в області мають не такий уже  й поганий вигляд. Від початку року від платників податків до бюджетів усіх рівнів надійшло 7,7 мільярда гривень. Зростання цього показника до минулорічного становило  півтора мільярда гривень. При цьому темп зростання надходжень до державного бюджету сягнув 125 відсотків. А місцеві бюджети краю отримали 4,6 мільярда гривень податків та зборів, і додатково до завдання в розпорядження територіальних громад надійшло 215 мільйонів гривень.
— Динаміка сплати податків свідчить про позитивні зміни, завдяки яким бюджет системно поповнюється коштами, необхідними для соціально-економічного розвитку, — прокоментував такі результати начальник ГУ ДФС у Хмельницькій області Сергій Ковальчук.
Та якщо перейти від цифр до реальної потреби в коштах на місцях, то картина змінюється. Зростаючих темпів надходжень мало. Практично скрізь грошей потрібно значно більше, ніж є в бюджетах. Саме про це йшлося на засіданні регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування, в якій узяли участь керівники обласних структурних підрозділів влади та сільські, селищні, міські голови об’єднаних територіальних громад. Усі разом думали, як достойно завершити нинішній фінансовий рік і сформувати бюджет наступного. Адже сьогодні дефіцит коштів навіть на захищені статті становить в області понад 60 мільйонів гривень. І це відчувають у всіх містах обласного значення, окремих районах та ОТГ.
Як розв’язати цю проблему? Вихід шукатимуть у перерозподілі обсягу освітньої субвенції в межах області та додаткових коштів медичної субвенції. Але цього замало. Тож місцеві бюджети змушені будуть шукати свій ресурс для ліквідації фінансового дефіциту. Ось тут справді є де розгулятись різним бізнес-фантазіям. Тож лавандові поля, що «родять» надходження до бюджету, — не така вже й нереальна ситуація, як могло видатись спочатку.

Бюджет буде більшим, але... гіршим?

Тим паче, що перспективи наступного року не такі вже й обнадійливі. Бо, як зазначають фахівці, незважаючи на фактичне зростання бюджету області в цілому, очікується погіршення його якості. Насамперед через те, що його обсяг скорочується у результаті децентралізації. Є й інші «обтяжуючі» обставини. Приміром, та, що держава перекладає зі своїх плечей на обласний бюджет фінансування трьох вищих навчальних закладів.
При складанні районних та міських бюджетів — проблем не менше. Скажімо, міські голови розповідають, що надходження від акцизного збору на пальне до бюджету міст залишилися фактичного на рівні трирічної давнини. Тож тепер цих коштів не вистачає не те що на ремонти, а навіть на нормальне експлуатаційне утримання доріг. А «дорожні» гроші, що надійшли в область з держбюджету, до міст практично не дійшли.
Щоб таке не повторилося наступного року, пропонують сім відсотків коштів, які будуть виділені для області, передати містам. Добре хоч це. Та насправді потреби на місцях значно більші. І як не намагайся розділити справедливо між усіма, все одно не вистачає.
— Думаю, розподіл коштів ми провели демократично, намагалися враховувати думки всіх, — прокоментував ситуацію голова ОДА Вадим Лозовий. — Однак надалі маємо розробити новий план розвитку області, за яким для фінансування обиратимуться важливі стратегічні об’єкти, наприклад, технопарки, успішна робота яких стане запорукою надходжень до бюджету, створення нових робочих місць, економічного зростання регіону в цілому. Саме такі об’єкти мають бути забезпечені відповідними комунікаціями, дорогами, водогоном, електромережами. На це і спрямовуватимуться кошти в першу чергу.
Новий рік несе чимало нових фінансових запитань і клопотів на місцях. Як фінансувати медичні заклади вторинного рівня надання допомоги? Як розподіляти освітню субвенцію для міського та сільського населення в умовах створення ОТГ? Як підтримати систему профтехосвіти...
На всі ці запитання шукатимуть відповіді і в Городоцькому районі. Вірять, що новий лавандовий проект об’єднає всю громаду. А в результаті місто стане привабливим для туристів, а люди отримають роботу і достаток. Доки над офіційним представленням проекту ще працюють, вздовж центральної вулиці райцентру вже висадили лаванду. А на околиці вже виділили чотири гектари для лавандового поля. Його засадить підприємець-ентузіаст, котрий наразі вивчає досвід вирощування цієї рослини.
Хтось уже бачить, як поруч із полем і мальовничою водоймою з’являться ресторанчики та кав’ярні. Тут само буде місце для відпочинку. І невеличкі готельчики для туристів. А поруч місцеві умільці продаватимуть лавандові сувеніри, кондитери пектимуть запашні пряники, квітникарі пропонуватимуть закоханим романтичні букетики... Ну чим тобі не Прованс?
Підприємці вже роблять свої невеликі інвестиції в проект. Деякі статті витрат закладають у міський бюджет. Оптимісти мають надію і на допомогу європейських банкірів та інвесторів. А чому б і ні? Хтось колись таки має почати шлях до свого успішного Провансу.