Укр | Рус
Загрузка...
На головну
04.12.2018

Руйнація нотаріальної системи, яка ефективно працює, не покращить захист власності та імідж держави

21 листопада 2018 року у Верховній Раді України зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності» (реєстраційний № 9311).

Задекларована мета цього законопроекту — посилення гарантій захисту законних прав та інтересів громадян і розвитку бізнесу в Україні.

Про те, чому запропонованими змінами не вдасться захистити право власності, наша бесіда з президентом Нотаріальної палати України Володимиром МАРЧЕНКОМ (на знімку).

— Володимире Миколайовичу, законопроект № 9311 заявлений як антирейдерський та містить багато положень, що стосуються сфери державної реєстрації, нотаріату. На вашу думку, які проблеми дали поштовх появі відповідної законодавчої ініціативи?
— Нотаріат — на сьогодні єдина правова інституція в Україні, яка спроможна захистити власність та яка завжди стоїть на заваді рейдерству. Кредит довіри держави щодо наданих публічних повноважень у сфері державної реєстрації нотаріатом повністю виправдано. Це підтвердили й самі розробники законопроекту № 9311, публічно оголосивши під час його презентації факт відсутності зловживань з боку нотаріусів у сфері державної реєстрації, а також заклавши в основу всіх антирейдерських механізмів — одночасність обов’язкового нотаріального посвідчення правочину і державної реєстрації прав.
Безумовно, нотаріальна спільнота підтримує необхідність законодавчого посилення гарантій захисту законних прав та інтересів громадян і бізнесу в Україні. Проте, на жаль, запропоновані законопроектом № 9311 зміни не розв’яжуть наявних проблем, а, навпаки, погіршать існуюче становище.
За статистичними даними Міністерства юстиції України, 90% рейдерських захоплень в Україні на сьогодні вчиняються комунальними підприємствами та їх філіями (акредитованими суб’єктами державної реєстрації), повноваження яких цим законопроектом пропонується ліквідувати. І я таку пропозицію повністю підтримую, але наголошую, що вказана невтішна статистика виникла, перш за все, через відсутність кваліфікаційних вимог до таких суб’єктів, відсутність необхідності складання ними кваліфікаційного іспиту для отримання спеціального свідоцтва на право здійснювати таку діяльність, а також через відсутність відповідальності цих осіб шляхом позбавлення такого свідоцтва.
А найгірше те, що законопроектом пропонується впровадження нових суб’єктів державної реєстрації — державних унітарних підприємств, які є фактично заміною комунальних підприємств та їх філій, з єдиною відмінністю, що створюватимуться вони за рішенням уряду.
Окрім того, законопроект містить низку змін, реалізація яких призведе до знищення нотаріату як правового інституту.
— Невже так радикально? А що саме може зруйнувати нотаріат і чому?
— Законопроектом пропонується видавати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю співробітникам управлінь юстиції та посадовим особам органів місцевого самоврядування:
— без проходження спеціального стажування,
— без досвіду роботи помічником нотаріуса,
— без досвіду роботи в державних реєстрах,
— без складання кваліфікаційного іспиту.
Щоправда, це можливо за умови, що ці особи відпрацюють три роки у державних нотаріальних конторах. Але — ці контори будуть визначатися Мін’юстом на власний розсуд, і це корупційна ознака.
Щось подібне ми вже бачили з вами, коли Міністерство юстиції України впроваджувало кадрову реформу в системі органів, що здійснюють державну реєстрацію, коли до професії були допущені чиновники без складання будь-яких кваліфікаційних іспитів. І результати такого впровадження  —невтішні, якість реєстрації і робота самих реєстрів ще й досі мають багато нарікань не лише з боку нотаріусів, а й пересічних громадян. Згадайте ті ж 90% рейдерських захоплень майна, про які я щойно говорив. Саме через те багато хто й досі, крім записів про своє майно в електронних реєстрах, вимагає видавати паперові документи, аби убезпечити себе від підробок та втрати майна.
Вважаю, що запропоновані законопроектом зміни порушують принцип рівності доступу осіб до професії нотаріуса, ставлять під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та їх якість.
Тому критично необхідним є закріплення обов’язку щодо складання всіма кандидатами кваліфікаційного іспиту, який спрямований на перевірку наявності необхідного професійного рівня в осіб, які мають намір здійснювати нотаріальну діяльність. Це забезпечить також гарантовану державою якість виконання покладених на нотаріусів повноважень.
Окрім того, що не менш важливо, саме такий підхід відповідатиме вимогам міжнародних стандартів щодо доступу до професії нотаріуса.
— Законопроект встановлює обов’язок особи, яка отримала свідоцтво без складання іспиту, відпрацювати три роки в будь-якій державній нотаріальній конторі, визначеній Мін’юстом. Це, здається, позитивний момент, адже таким чином можна забезпечити доступ до нотаріальних дій для осіб, які проживають у віддалених населених пунктах.
— Однак законопроектом не передбачено прив’язки особи, яка має намір працювати державним нотаріусом, відпрацювати три роки в тому населеному пункті, де справді існує кадровий дефіцит нотаріусів. Це означає, що проблему забезпечення доступу населення до нотаріальних дій не буде розв’язано. Натомість буде створено умови, що призведуть до значних корупційних ризиків і зловживань під час прийняття рішень щодо направлення осіб на такі відпрацювання в ту чи іншу державну нотаріальну контору.
З цього приводу Нотаріальна палата України вже має напрацьовані механізми, що дадуть змогу оптимізувати вчинення нотаріальних дій у нотаріальних округах, які не забезпечені послугами державних нотаріусів, на базі загальної реформи нотаріату, до якої ми закликаємо протягом останніх двох років.
— Законопроектом № 9311 для створення конкуренції пропонується скасувати мінімальну межу плати за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами. Схоже, що ця новина сподобається багатьом. А як ви вважаєте?
— Це свідчить про абсолютну необізнаність ініціаторів законопроекту з природою нотаріату. Скасування мінімальної межі плати (це 1% від суми договору) матиме своїм наслідком абсолютно протилежну реальність, аніж та, яка вбачається на перший погляд.
Розробники проекту заявили, що таким чином хочуть надати приватним нотаріусам можливість працювати в умовах конкуренції. Але нотаріус під час здійснення своєї діяльності повинен залишатися неупередженим і гарантувати законність і безспірність вчиненої ним нотаріальної дії, що є неможливим за наявності конкуренції.
Нотаріус — не бізнесмен! Він виконує функції, делеговані державою, і при виконанні цих функцій не може бути впроваджена конкуренція, як вона не може бути впроваджена для суддів, прокурорів та інших суб’єктів, які виконують державні функції. Нотаріус не може і не повинен працювати за законами ринку та бізнесу — мовляв, «чим дешевше, тим краще».
При цьому, зверніть увагу, що законопроект не скасовує 1% державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами, до яких звертаються соціально незахищені верстви населення.
Отже, робимо висновок, що скасування мінімальної межі плати за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами спрямоване не на захист малозабезпечених українських громадян, а на заощадження коштів великого бізнесу при проведенні операцій з майном.
Скасування норми про мінімальну плату для приватних нотаріусів, передусім, призведе до втрати надходжень до місцевих та державного бюджетів. У 2017 році нотаріуси сплатили податків майже 390 000 000 гривень, а в 2018-му ця сума зросте до 500 000 000 гривень, адже нотаріус є платником податків на загальній системі оподаткування. За статистикою, нотаріус є найбільш «білим» платником податків серед самозайнятих осіб.
Нотаріус не є суб’єктом підприємницької діяльності, і саме цей гарантований 1% дає можливість:
— сплачувати податки та інші обов’язкові платежі (41,5% — у вигляді ЄСВ, військового збору і ПДФО);
— здійснювати первинний фінансовий моніторинг;
— контролювати сплату коштів у Пенсійний фонд;
— контролювати перерахування військового збору;
— зберігати державний нотаріальний архів (власність держави!);
— створювати додаткові робочі місця та виплачувати заробітну плату;
— утримувати власне робоче місце згідно з встановленими державою високими стандартами;
— нести повну майнову відповідальність за свої дії (унікальна особливість саме нотаріальної професії).
Якщо знімуть мінімальну плату за вчинення нотаріальної дії або змусять обмежити максимальну суму оплати, нотаріус фактично не зможе нести майнову відповідальність в повному обсязі, бо у нього просто не буде чим відповідати.
— Законом України «Про нотаріат» серед інших повноважень Нотаріальної палати України визначено участь у проведенні експертиз законопроектів з питань, пов’язаних із нотаріальною діяльністю. Чи надавався НПУ законопроект № 9311 для проведення експертизи, чи залучалися нотаріуси до його обговорення?
— Законопроект був розроблений фактично таємно, менш як за два тижні. Коли ми дізналися, що робоча група при Мін’юсті готує якісь зміни у сфері нотаріату, зверталися з публічними заявами, в яких закликали залучити НПУ до підготовки законопроекту, але жодної відповіді не отримали. Зробити аналіз проекту НПУ змогла лише після його реєстрації у парламенті та публікації тексту.
Наразі офіційна позиція НПУ — законопроект № 9311 необхідно спрямувати на доопрацювання, до якого залучити нотаріусів і міжнародних експертів. Адже реформування нотаріату як складної системи, яка сформувалася протягом багатьох десятиріч, потребує всебічного та комплексного підходу, з урахуванням можливих наслідків та ризиків запровадження таких змін.
Законопроект № 9311 — це чергова спроба створити квазінотаріат, після провального законопроекту № 9140 про «уповноважених осіб юстиції». І ми вкотре нагадуємо, що такі ініціативи категорично критикуються Міжнародним союзом латинського нотаріату.
— Що в законодавчому регулюванні нотаріальної діяльності сьогодні найбільше потребує змін?
— Проблема забезпечення захисту державних реєстрів від зовнішнього втручання, злому. Конкретні пропозиції нами напрацьовано вже кілька років тому і подано до Міністерства юстиції. Проте реакції від міністерських чиновників досі не було.
Також ми давно просимо ввести двофакторну автентифікацію задля підтвердження входу реєстратора у відповідний реєстр, що унеможливлює використання ключа реєстратора третіми особами в незаконних цілях.
Суттєвих змін потребує і саме законодавство про реєстрацію. Є безліч технічних недоліків у роботі державних реєстрів, які потрібно виправляти. Врешті, треба запроваджувати електронний нотаріат.
— Будемо сподіватися, що нарешті вас почують у владних кабінетах і прислухаються до порад фахівців. Дякую за інтерв’ю.

Сергій ДЕМСЬКИЙ.
Інфографіка надана Нотаріальною палатою.

Всі статті рубрики На головну