У Полтавській галереї мистецтв завершився традиційний Всеукраїнський фестиваль індійського класичного сольного танцю імені Саші Путрі «Танок безсмертної Апсари». За ініціативою міського центру українсько-індійської дружби «Шанті» та підтримки Товариства «Україна—Індія» його влаштували усімнадцяте поспіль!
Місце для дійства обрали зовсім не випадково. Адже у згаданій галереї з часу її відкриття функціонує мала виставкова зала імені Саші Путрі — назавжди юної полтавки, котра прожила тільки 11 років, але залишила по собі унікальний творчий спадок із майже 2,5 тисячі малюнків. Причому найяскравішим штрихом на палітрі надзвичайно талановитої дівчинки-художниці стала індійська тематика.
Цьогоріч, як і завжди, для участі в конкурсній програмі, що передбачала виконання індійських класичних сольних танців різних стилів, прибули представниці найчарівнішої половини людства з Полтави, Харкова, Дніпра, Кременчука та інших міст. Зазвичай вони представляли місцеві школи східних та індійських танців. Тож прагнули продемонструвати не лише власні, а й, так би мовити, командні здобутки, підкреслити особливості почерку своїх тренерів-хореографів.
Надто з огляду на те, що за зовнішньою простотою того чи іншого стилю, який не передбачає багатьох звичних нам елементів, насправді приховується вельми складне завдання передати бурхливі почуття «скупою» мовою жесту, пластики, тонкого натяку... Без наполегливої роботи над собою такої «мови без слів», звісно, не опанувати. Найкраще це вдається тим, хто всотував особливості однієї з найдавніших культур світу, як то кажуть, із молоком матері...
Однак і наші українські «індійки» дуже старалися. І попри дух суперництва створили на імпровізованій сцені великої зали Галереї мистецтв атмосферу справжнього свята.
Авторитетне журі визначило переможців конкурсу. Та переможених на фестивалі не було. Про це свідчили бурхливі оплески глядачів. Разом із їхніми побажаннями неодмінно побачити знайомих виконавиць на нових творчих імпрезах.

Полтава.