Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин провів публічні слухання на тему «Презентація та обговорення проекту концепції «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, наукового середовища, громадських та міжнародних організацій.
Заступник голови комітету Георгій Логвинський наголосив, що потрібна розбудова системи розуміння трагедії Голокосту, яка ґрунтується на основі толерантності. Парламентарій розповів, що Бабин Яр — це і трагедія його родини, бо родичі теж поховані у Бабиному Яру. «Важливо з урахуванням міжнародного досвіду, зокрема Держави Ізраїль, створювати центри протистояння нацизму, порушень прав людини на такому високому рівні, — сказав парламентарій. — Існують різні думки щодо того, як треба будувати систему толерантності, але держава повинна виконувати міжнародні норми, бути прикладом толерантності для суспільства». Г. Логвинський подякував усім, хто долучився до створення концепції Меморіального центру.
У свою чергу голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький відзначив деякі проблеми у реалізації проекту. Ініціатива створення центру нині є громадською, а, на думку депутата, мала би стати державною. «Можливо, це потрібно було зробити одразу після Революції Гідності, коли ми по-інакшому подивилися на нашу минулу історію, розпочалися процеси декомунізації, — сказав М. Княжицький. — Ми повинні вшановувати всіх жертв Голокосту, в тому числі й представників інших національностей, які загинули». За словами депутата, гальмує проект, зокрема, і те, що його ініціаторами є громадяни країни, яка здійснює військову агресію проти України. «Люди єврейського походження, де б вони не жили, мають право на збереження національної пам’яті, і ми вдячні ініціаторам цього процесу, — зауважив політик. — Але його ініціатором мала би бути держава, зокрема й Інститут національної пам’яті. Мені вбачається, що потрібна міждержавна угода між Україною та Державою Ізраїль про створення такого меморіального центру, до чого треба залучити й ініціаторів проекту».
Микола Княжицький також підкреслив, що окремого вивчення потребує і та обставина, що трагедія Голокосту і Бабиного Яру зачепила не лише представників єврейської національності, а й українців, поляків, ромів, учасників ОУН і УПА.
«Наша мета — не лише створити меморіальний комплекс у безпосередній близькості до місця розстрілів і побудувати не просто пам’ятник на знак пошани загиблих, — відзначив Генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) Геннадій Вербиленко. — Меморіал має виконувати насамперед просвітницьку функцію, щоб невтомно попереджувати про загрозу, що, як ми знаємо, досі залишається реальною».
Голова наглядової ради BYHMC, колишній політв’язень Натан Щаранський розповів, як у камерах радянських в’язниць і таборів разом із українськими політв’язнями говорили про потребу здобуття Незалежності України, зникнення радянської диктатури, як важливо вчитися на уроках минулого. За радянських часів навіть було заборонено відзначати роковини Бабиного Яру. «І те, що і сьогодні є українські політв’язні, зокрема Олег Сенцов, свідчить, що боротьба за права людини триває, — сказав Натан Щаранський. — Збереження пам’яті про Голокост в Україні та Східній Європі повинно бути уроком для всіх нас сьогодні, уроком толерантності».
Виконавчий директор BYHMC Яна Барінова розповіла про широке публічне обговорення концепції побудови Меморіального центру разом із науковцями та громадськістю, як дискусійний майданчик, створено громадську раду. Підписано меморандум про співпрацю з Мінкультури і Міносвіти України, КМДА і Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр».
Для формування колекції центр активно залучатиме громадськість, уже розпочато активний збір артефактів для майбутньої експозиції і отримано в дар декілька десятків цінних експонатів. Тут відбуватимуться різноманітні публічні та освітні програми, арт-проекти, виставки, конкурси, центр проводитиме відкриті уроки в столичних школах. Наступного року планують започаткувати більше десяти нових освітніх програм і продовжити попередні успішні проекти. Зокрема, вже діє мандрівна виставка, а нинішньої осені відбулася прем’єра фільму Бориса Мафцира «Шлях до Бабиного Яру» в КМДА. Центр активно співпрацює з відомими міжнародними інституціями — UNESCO, фундацією «Генезис», Посольством Держави Ізраїль в Україні, вже є домовленості про співпрацю з ізраїльським національним меморіальним комплексом Голокосту «Яд ва-Шем», документцентрами Німеччини тощо.
За декілька тижнів BYHMC оголосить про початок архітектурного конкурсу на проект Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» із залученням авторитетного журі. У 2019 році очікується отримати його результати і розпочати роботу з архітекторами та ландшафтними дизайнерами.

Заступник голови комітету Георгій Логвинський, генеральний директор благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Геннадій Вербиленко.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Більше фото тут — www.golos.com.ua

Факт

У Бабиному Яру в Києві в роки фашистської окупації України 1941-43 років було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян, військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, людей різних національностей та соціального статусу.