Ключові позиції перспективного плану розвитку Закарпаття на 2019—2021 роки озвучив голова ОДА Геннадій Москаль на розширеному засіданні Ради регіонального розвитку.

— Це не просто фантазії, про які забудуть через кілька місяців, а реальні проекти, які вже реалізовуються на початковому етапі, — насамперед наголосив Геннадій Москаль, якого цитує прес-служба облдержадміністрації. — Зокрема, маємо зосередити наші зусилля на втіленні інфраструктурних проектів, у галузях транскордонного співробітництва, захисту від природних катаклізмів, на сферах медицини, освіти, культури, спорту, туризму...
Головними проектами у галузі інфраструктури, безумовно, є дороги, яких за останні три роки в області зроблено стільки, скільки не робилося з моменту здобуття Україною незалежності. Протягом наступних трьох років триватиме капітальний і середній поточний ремонт як на головних транспортних артеріях, так і на районних дорогах. Крім доріг, є ще кілька надважливих проектів у галузі інфраструктури — завершення будівництва першого на Закарпатті сміттєпереробного заводу в селі Яноші Берегівського району, відновлення повноцінної роботи Міжнародного аеропорту «Ужгород». Нині на летовищі виконано понад 80 відсотків необхідних робіт, а перша черга сміттєпереробного заводу вже готова.
Щодо проектів у галузі транскордонного співробітництва, то тут увагу буде зосереджено на будівництві Берегівської об’їзної дороги, яка з’єднає угорський автобан М3 з трасою міжнародного значення Чоп — Київ. Нова дорога з одночасним відкриттям пункту пропуску біля села Дийда Берегівського району значно оптимізує автотранспортні потоки між Україною та країнами Євросоюзу. Крім того, наступного року очікується відкриття ще одного міжнародного пункту пропуску — «Велика Паладь — Нодьгодош» на україно-угорському кордоні.
Закарпаття з огляду на географічне розташування перебуває в зоні ризику природних катаклізмів. Для запобігання катастрофічних наслідків паводків розроблено проекти з будівництва берегоукріплень, які реалізовуватимуться з різних джерел, у тому числі Державного фонду регіонального розвитку.
— Найважливіші з цих проектів — це реконструкція дамб на берегах річок Тиса і Боржава на ділянці між селами Вари та Бадалово Берегівського району, — каже очільник області. — Наступний проект — реконструкція лівобережної захисної дамби річки Тиса між селами Гетиня й Чорнотисово Виноградівського району. Також говоримо про відновлення і будівництво протипаводкових споруд на річці Теребля в селах Колочава, Негровець, Синевир Міжгірського району.
Серед пріоритетів — і захист від затоплення водами річок Тиса і Тересва нижньої частини селища Тересва Тячівського району.
Найближчою перспективою медичної галузі області є будівництво 21 сучасної амбулаторії в сільській місцевості, які значно покращать якість надання первинної медичної допомоги. Кошти на будівництво амбулаторій виділено з державного бюджету і передано в область, а роботи стартують уже наприкінці нинішнього року. Крім того, заплановано будівництво перинатального центру в обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака.
Освітня галузь Закарпаття відзначилася тим, що тут, на відміну від більшості регіонів, протягом останніх років не було закрито жодного навчального закладу. Навпаки — відкрито нові школи й дитсадки.
Протягом наступних трьох років заплановано ввести в експлуатацію п’ять закладів дошкільної освіти на 390 місць і відкрити сім закладів загальної середньої освіти на 2 328 учнівських місць у Берегівському, Виноградівському, Іршавському, Мукачівському, Рахівському й Тячівському районах.
Уже наступного року буде здано в експлуатацію 20 сучасних спортивних майданчиків, будівництво яких почалося цього року за рахунок субвенції з державної казни та співфінансування з місцевих бюджетів. А до кінця 2021 року таких майданчиків на Закарпатті буде збудовано ще понад 40.
Триває відбудова єдиного в Європі й одного з двох у світі Музею лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі.
— Це один із ключових проектів для Закарпаття, — наголосив керівник регіону. — Нині на реконструкції працює потужна техніка. Відкриття оновленого музею наступного року стане подією всеукраїнського масштабу.
Два надважливі проекти у галузі туризму, реалізація яких запланована на найближчі два роки, — це відновлення Боржавської вузькоколійки та реставрація Невицького замку.
Якщо ж брати галузь культури, то на завершальному етапі реконструкція Хустського обласного театру драми і комедії, який запрацює вже наступного року. Добігає завершення реставрація унікальних дерев’яних церков у Сокирниці на Хустщині та Гукливому на Воловеччині.
Пріоритетами тут визначено збільшення грантових проектів, паспортизацію об’єктів культурної спадщини та створення історико-архітектурного заповідника «Замки Закарпаття».
Участь у зібранні взяв і головний консультант головного департаменту регіональної політики адміністрації Президента України Станіслав Кращенко. До обговорення дорожньої карти для області, розробити яку дав доручення Президент України Петро Порошенко, долучилися голова обласної ради Михайло Рівіс, ужгородський міський голова Богдан Андріїв, керівники районів та міст області, очільники відомств і служб, експерти.
Про здобутки і стратегічні плани у галузі освіти доповіла директор профільного департаменту Ганна Сопкова, а щодо ситуації у Тячівському районі — голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Василь Дем’янчук, у Виноградівському — т. в. о. керівника РДА, також обласний обранець Наталія Костелеба-Веремчук...
Отже, регіон разом з усіма областями України визначив свої реальні переваги і пріоритети. Тепер — до роботи.
На завершення Г. Москаль закликав усіх об’єднати зусилля й, незалежно від партійної, релігійної чи етнічної приналежності, діяти спільно заради розвитку Закарпаття!

Ужгород.