Коли я їхала до Польщі вперше, я була свято переконана, що весь світ живе так само, як ми в Україні, а різнять нас за великим рахунком тільки мови. Виявилося, що різниць є дуже багато, деякі навіть дивні.
Передовсім зауважу, що в Польщі грудень є місяцем... осіннім: згідно з календарем, зима починається після 20 грудня. З огляду на те, що існують зима астрономічна, зима календарна та зима фактична, я досі не можу пояснити своїм дітям, чи польська зима надходить 21, а чи то 22 грудня.
З огляду на це, День Святого Миколая є останнім осіннім святом року. Припадає він на 6 грудня. Згідно з традицією, у ніч з 5 на 6 неґречні діти дістають різки, але оскільки таких дітей не існує, на ранок 6 грудня діти знаходять під подушками ласощі та інші дрібниці: черга солідних подарунків ще попереду.
Черговою незнаною для нас особливістю польського грудня є адвент -- час, що передує Різдву і пов'язаний з католицькою традицією. Полягає він на особливих вранішніх службах в костьолі. Натомість дітям особливу радість у цей час приносить щоденне розпаковування адвентового календаря.
У період адвенту з'являється Різдвяний антураж: організують ярмарки, прикрашають вулиці та домівки. Особливо цікавою є традиція шопок (вертепів) -- макетів хліву, де народився Христос, з фігурками всіх учасників події. Шопками оздоблюють помешкання та вулиці. У вуличних організують святкові концерти.
Піст перед Різдвом необов’язковий, на відміну від поста Великоднього.
Ну і нарешті головне польське свято -- Різдво, 25 грудня. Так насправді всі чекають не на саме свято, а на його переддень -- Вігілію (Святий вечір). Це суто родинний день -- навіть найближчих друзів не запрошують. Натомість існує дуже напружуючий обов’язок запросити навіть тих членів родини, з якими є конфлікт, тому Вігілійна атмосфера в польських домівках не завжди приємна. 24 грудня, коли зійде перша зірка, родини сідають до столу. Страви подають пісні. Обов’язковими є польський червоний борщ, різноманітні салати з оселедцем і смажений короп. Зауважу, що польський борщ є дуже смачним, але шокуючим для нас: це просто відвар з буряків із додаванням закваски з тих самих буряків, котрі по приготуванню летять... до смітника.
На початку Вігілійної вечері діляться облаткою -- традиційним прісним хлібцем, що трохи нагадує вафлі. Далі надходить найприємніший момент: гостям роздають подарунки з-під ялинки, пояснюючи, що їх принесла та сама перша зірка. Наприкінці співають колядки. До речі, колядки є дуже популярними в Польщі: у святковий період їх транслюють по радіо, співають вдома, а більшість знаних польських співаків записує цілі альбоми колядок. Натомість традиційне для нас ходіння колядувати зустрічається рідко... У цілому Вігілійна вечеря триває недовго, і всі розходяться по домівках насолоджуватися подарунками.
Опівночі найбільш релігійні поляки йдуть до костьолу на особливу службу -- Пастерку. Якщо людина відвідала Пастерку, у день Різдва йти до костьолу не обов’язково, тому найчастіше цього дня поляки запрошують гостей та гучно святкують. На столі являються м'ясні страви. Абсолютним xітом є качка та м'ясні паштети.
Улюблене свято українців -- Новий Рік -- для поляків не є таким помпезним. Молодь найчастіше веселиться в клубах або на спеціально організованих концертах, а багато старших людей не святкують взагалі. Годинник у телевізорі не відлічує останніх секунд старого року, подарунків під ялинкою немає... Зрозуміти, що надійшов наступний рік, можна тільки з масового вибуху петард та феєрверків на вулицях польських міст.
Олександра РАДЧЕНКО.
