Серед військових пріоритетів наступного року Президент Порошенко назвав розроблення і початок випробувань крилатих ракет наземного базування для ураження морських та берегових цілей за проектом «Нептун», закупівлю 6 тис. одиниць зброї для Сухопутних сил ЗСУ, зокрема снайперської зброї та антиснайперських комплексів, проведення модернізації літаків та гелікоптерів, закупівлю безпілотних апаратів для Повітряних сил Збройних Сил України, для флоту — закладення ракетного катера та закупівлю броньованих артилерійських катерів.

За оцінкою директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентина Бадрака, окрім протикорабельної ракети «Нептун» армія незабаром отримає нові високоточні системи зброї — Реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) «Вільха».
«2019-й має стати першим роком реального переозброєння», — стверджує експерт.
У ЦДАКР відзначають: у 2018 році почали вирішуватися питання важливого для України імпорту. Серед іншого було закуплено шість турецьких розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів (БАК) Bayraktar TB2 і озброєння до них, самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика» польського виробництва, триває завершальний етап придбання канадських снайперських гвинтівок для потреб підрозділів ЗСУ.
За словами Бадрака, загалом поставок озброєння та військової техніки, які б стратегічно посилили оборонний потенціал України, за п’ять років війни так і не відбулося. В такій ситуації особливого значення набуває військово-технічна співпраця з країнами НАТО, передусім із США. В 2018 році, зрештою, завершилась тривала епопея навколо передачі Україні ракетних комплексів Javelin та двох патрульних катерів класу Island (надійдуть у розпорядження ВМСУ восени 2019-го). Понад те, у грудні 2018 р. США прийняли рішення виділити Україні 10 млн дол. на зміцнення ВМС. Сукупний рівень підтримки українського сектору безпеки становить приблизно 200 млн дол.
З позиції експертів ЦДАКР, наявні обсяги допомоги Заходу в сфері ОВТ варто нарощувати. Пріоритетною метою Києва має стати подолання неоголошеного ембарго з боку західних країн. Водночас держава повинна чітко розставляти пріоритети, щоб в жертву співпраці з іноземними партнерами не приносились інтереси вітчизняних підприємств.
Аналітики переконані, що потрібен єдиний урядовий орган для формування державної оборонно-промислової політики — міністерство або агенція з профільним віце-прем’єром або навіть Президентом на чолі.
Директор ЦДАКР вважає, що такий орган дасть можливість справедливо вирішити цілий спектр завдань і спірних питань. Наприклад, які озброєння розробляти і випускати силами вітчизняного ОПК, які імпортувати, а які отримувати шляхом формування спільних виробництв з іноземними компаніями. А також необхідно впроваджувати нові технології, уніфікацію і сертифікацію озброєнь, ну, і звичайно, впорядковувати оборонні закупівлі для всіх 16 вітчизняних замовників. Для системної роботи і аналітичного супроводу логічним стало б створення науково-технічного комітету та  інституту генеральних конструкторів.
До того ж, за оцінкою Валентина Бадрака, одним з головних питань на майбутнє є вирішення завдання фінансування розробок і впровадження нових оборонних технологій.
У 2018 році в Україні був створений аналог управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США, відомого як DARPA. Справу зроблено правильно, але ось система фінансування і відбору технологій поки що туманна — тут важливо створити систему планування і прозорий механізм відбору перспективних технологій.
«Ще одне питання, що вимагає негайного вирішення, — лібералізація зовнішньоекономічної діяльності для підприємств усіх форм власності. Старт цього процесу вже дано — є указ Президента України (№ 185/2018 від 26 червня 2018 р.), важливо втілити його в життя. Цей крок поряд з прийняттям закону України про військово-технічне співробітництво створить умови для приходу в Україну іноземних компаній з новими технологіями. Оскільки дасть змогу їм у вільному режимі реалізовувати на ринках третіх держав оборонну продукцію, вироблену понад держоборонзамовлення. Вкрай важливо законодавчо заборонити дублюючий імпорт озброєнь, який може підірвати потенціал національного ОПК», — підсумував директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.