«Живу книжку» створив вінничанин Олександр МУЗИКА за підказкою сина Антона. Щоб втілити задум, батько навіть залишив роботу на посаді заступника керівника вінницького відділення одного з банків. Що ж за видання таке, що його схвалюють діти й дорослі?
На знімку: Олександр Музика знайомить із «живою книжкою» учасників дитячого фестивалю «Крок до мрії». Що видання сподобалося — написано у них на обличчях.
— Коли я читав казку «Колобок» синові Антону (йому не було й чотирьох років), він запитав мене, чому в книжці написано, що Колобок котиться, а на малюнку він стоїть на місці, — розповів Олександр Музика. — Синові хотілося «живого» зображення. Такі нині діти! Тому виник задум створити «живу книжку».
Як у кіно...
Олександр і його команда, яка працює над проектом, «оживили» відому казку «Колобок». Щоб було зрозуміло, як користуватися книжкою, на титульній сторінці розмістили інструкцію.
По-перше, сторінки з яскравими малюнками можна гортати як звичайну паперову книжку. Тексти — трьома мовами: українською, англійською й російською. Читати можна по складах. Для цього кожен склад розділяє тире.
По-друге, малюнки і текст можна привести в дію. Для цього потрібен гаджет. На нього треба завантажити додаток, безплатний, потім електронний пристрій необхідно навести на відкриту сторінку книжки, і зображені малюнки оживуть на екрані, як у фільмі. Рухливим можна зробити окремого героя чи предмет, що є на малюнку. Варто тільки доторкнутися до них на екрані мобільного пристрою. І Колобок покотиться, а Дід із Бабою охатимуть від того, що він утік від них. Треба було бачити, з якою радістю зустріли «живого» Колобка сини Олександра — згаданий Антон і молодший Артем!
Крім айтішників, над книжкою працювали художники, дизайнери, друкарі. Героїв озвучили діти і дорослі.
— Працював із фрілансерами, — каже пан Олександр. — Кожен, хто долучався до створення видання, отримає його у подарунок.
Українською мовою текст дуже гарно прочитала дівчинка. Коли Олександр попросив маму дівчинки (письмово, через Інтернет) залишити адресу, щоб знати, куди надіслати книжку, жінка відповіла: «На жаль, ми її не зможемо отримати». — «Чому? У вас нема «Нової Пошти»?» — «Ми проживаємо у Донецьку...»
Хлопчачим голосом дуже хотів озвучити текст син Антон. На жаль, не вдалося це зробити — у хлопчика випали передні зубки.
Майже всі свої заощадження автор проекту використав на створення програми для мобільних пристроїв. Каже, задоволення не з дешевих, сплатив понад десять тисяч доларів. Кошти на друк паперової версії збирали, як мовиться, всім миром. Частину тиражу із загальної кількості дві тисячі примірників уже віддруковано.
За декілька днів до свята Миколая Олександр Музика презентував «живу книжку» для дітей на фестивалі «Крок до мрії» у Вінниці. Малюки були у захваті! Так само, до речі, як і її перші читачі, сини Олександра і його дружини Мирослави — Антон та Артем.
Ми перестаємо гратися не тому, що дорослішаємо...
Олександр Музика педагог за освітою, випускник фізико-математичного факультету Вінницького державного педагогічного університету. Заочно закінчив іще один виш — Тернопільський національний економічний університет. Студентом став переможцем Всеукраїнської олімпіади з педагогіки. Брав участь у «кавеенівській» команді педуніверситету разом зі своїми друзями Олександром Теренчуком і Дмитром Голубєвим, їх нині знають за участю у команді «Вінницькі перці», що виступає у Лізі сміху. З шести років і до випускного класу відвідував заняття у народному танцювальному колективі «Барвінок», у музшколі опанував гру на скрипці.
— Ми перестаємо гратися не тому, що дорослішаємо, а дорослішаємо тому, що перестаємо гратися, — фраза, яку часто повторює пан Олександр під час зустрічі з друзями. Каже, після того присутні починають ігри з дітками, яких також беруть на зустрічі.
Віктор СКРИПНИК.
Фото надано Олександром Музикою.
Вінниця.
