То була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що й по цей бік Карпат також живуть українці.
Під час святкування 100-річного ювілею Гуцульської Республіки.
Урочисті заходи з нагоди сотої річниці утворення Гуцульської Республіки відбулися в неділю, 13 січня, у Ясіні Рахівського району. У центрі селища на площі імені Героїв Гуцульської Республіки біля пам’ятника її президентові Степану Клочураку відбулося велелюдне віче. Для участі в заході прибули керівники області, району, представники гуцульських товариств із різних куточків України та сусідньої Румунії.
— Століття — достатньо великий термін, щоб визначити значення тої чи іншої історичної події. І вже той факт, що через сто років ми зібралися в Ясіні, щоб відзначити події Гуцульської Республіки, свідчить про її особливе місце в історії визвольних змагань закарпатських українців, — наголосив у своєму виступі голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. — Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по цей бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя. Так, Гуцульська Республіка проіснувала недовго, але вона переродила свідомість багатьох людей. Маленька новостворена держава закарпатських гуцулів у 1919 році першою із закарпатських земель проголосила принцип возз’єднання Закарпаття з Україною.
Уже за двадцять років славну сторінку нашої історії ознаменувала Карпатська Україна, 80-річчя якої в державі відзначатимуть у березні. У грудні минулого року постановою Верховної Ради 100-річчя Гуцульської Республіки та 80-річчя Карпатської України відзначатимуть на державному рівні. Під час віча голова Рахівської РДА Павло Басараба зачитав присутнім вітальний лист з нагоди 100-ї річниці утворення Гуцульської Республіки від Голови Верховної Ради України Андрія Парубія.
Символічно, що саме в Ясіні — на батьківщині президента Гуцульської Республіки — керівник краю презентував загалу книгу спогадів Степана Клочурака «До волі».
— Шлях закарпатців до великої України надзвичайно тернистий. Відомий громадсько-політичний діяч Карпатської України доктор Вікентій Шандор у передмові до цієї книги писав, що кожній генерації призначена певна роль до виконання, і від того, як вона впорається із тим історичним завданням у житті свого народу, залежить і подальша доля цього народу, — цитує далі Геннадія Москаля прес-служба ОДА. — Україна вже понад чотири роки зброєю обстоює свою незалежність, боронить себе і всю Європу. І наше завдання — подолати зовнішню агресію, розбудувати європейську Україну і передати її в надійні руки наших дітей та онуків. Це — наша історична роль і наша місія.
Книгу спогадів президента Гуцульської Республіки передадуть у всі бібліотеки області, а частину тиражу вже залишили на батьківщині гуцульського лідера в Ясіні. Учасники віча також поклали квіти до пам’ятника Степану Клочураку.
Фольклорний колектив Ясінянської дитячої школи мистецтв прикрасив віче співами й танцями. А гра на самобутніх музичних інструментах — то був витвір мистецтва, номери були сповнені палкої любові до рідного краю і музикою оповідали легенди про минувшину і створення Ясіні — столиці славетної Гуцульської Республіки.
А після офіційної частини центром селища рушила хода до місцевого стадіону, де відбувся щорічний фестиваль «Велика гуцульська коляда». Рахівщина, яка славиться самобутніми традиціями святкування Різдва, вражала гостей колоритом обрядів, колядок, образів. До речі, вже сьомий рік Ясіня стає живою збіркою колядок з усього Карпатського регіону України.
Фото надано прес-службою ОДА.
Підготував наш власний кореспондент на Закарпатті Василь НИТКА
