Покращенню доставки та розповсюдженню періодичних видань за передплатою було присвячено нараду з видавцями, проведену минулого тижня керівництвом «Укрпошти» за підсумками передплатної кампанії на перше півріччя цього року.
 

Сказати, що підбивалися підсумки вдалої передплати чи окреслювалися плани на майбутнє саме у розрізі «покращання» та «збільшення», було б неправдою. Топ-менеджер — віднедавна вже не виконувач обов’язків, а — беріть вище — цілий гендиректор ПАТ «Укрпошта» Ігор Смілянський із фантастичною зарплатою, якому навіть Президент країни відкрито зауважив, журився з приводу того, що більшість опонентів не уявляють, що таке Україна і яка тут не-
пристосована для поштовиків інфраструктура. Люди, мовляв, не розуміють, що в державі понад сім тисяч населених пунктів, де мешкають менш як по 100 осіб і десять тисяч населених пунктів, де мешкають менш як 150. А з попередніх заяв очільника «Укрпошти», нагадаємо, ми вже засвоїли, що утримання відділень у селах з кількістю населення менш як 2000 осіб є економічно не-ви-гід-ним. Самі робіть висновки...
А ще гендиректор вкотре хвалився переозброєнням відділень новими комп’ютерами, поповненням автопарку і скаржився, що нині, коли з геометричною прогресією зростає населення великих міст, у деяких селах залишаються самі лише люди поважного віку — «бабушкі, дєдушкі», а поштарі, мовляв, тримають корів і свинок, тому їм не вигідна робота на третину ставки — 900 гривень — за які, до речі, належить сплатити понад 800 гривень податків до бюджету... «А от піднімуть «мінімалку» — знову зростуть витрати «Укрпошти» на фонд заробітної плати, що тоді?» — ставив риторичне запитання. Мабуть, поштові тарифи знову поповзуть угору?
Пан Смілянський повідомив також, що в Україні 26000 населених пунктів, що ринок видавців звужується. Щоденних газет залишилося 10 проти 14, що були минулого року. А от у країнах Євросоюзу доставка періодики дотується державою. А ще скаржився, що обіцяні Президентом 500 мільйонів так і не надійшли... А потім сказав, що «на біса» йому сортувальний цех на залізничному вокзалі в Києві, який, до речі, можна вигідно продати, а натомість збудувати під Борисполем...
Можна ще довго переповідати зміст, даруйте, повністю позбавленої змісту та сенсу зустрічі. Дві з половиною години просторікувань ні про що. Ні про плани, ні про покращання. І ще одне: минулий рік для «Укрпошти» завершився, здається, із збитками. Коли б хто пояснив, на якій підставі чиновник преміює себе і наближених, якщо очолюване ним підприємство збиткове?

ТИМ ЧАСОМ

«Голос України» — щоденна газета, проте останнім часом у нашому Лебедині її не приносять ні у п’ятницю, ні у вівторок. Звертався із цього приводу на «гарячу лінію» «Укрпошти» минулого року п’ять разів. Востаннє вже цього року. Ефекту — жодного. Сумські поштовики виправдовуються, що газету не привезли з Києва. Телефоную до друкарні, але там запевняють, що «Голос України» вийшов за графіком і був вчасно відправлений до Сум. Начальник поштового відділення в Лебедині Лариса Зеленська відповідає завжди дуже грубо, а міські листоноші кажуть, що їх часто відправляють працювати до сіл, тому вони й не розносять пошту в Лебедині. Можливо, керівництво «Укрпошти» повернеться обличчям до передплатника і наведе лад? Гроші за доставку беруть, то мусять їх відпрацьовувати. Але замість цього нас грубо і нахабно обманюють.

Василь ПУЧКОВ (з Лебедина Сумської області)