У Сарненському історико-етнографічному музеї відкрилася виставка художника Петра Ошурка (на знімку) із села Стара Рафалівка Володимирецького району Рівненщини. У його доробку — понад півтори тисячі картин.
Петро Петрович народився у поліській глибинці — у селі Борове Зарічненського району на Рівненщині. Почав малювати ще в школі. Пригадує, що директор навчального закладу також мав художній талант і сприяв його розвитку в учнів. Коли в бібліотеці всі стояли в черзі за цікавою книжкою, майбутній художник вишукував ті, де більше зображень, щоб було що порозглядати й перемалювати. Потім навчався в студії у Хмельницькому, а згодом вступив у московський Заочний народний університет мистецтв, який закінчив у 1990 році. Каже, що хоч і навчався заочно, проте студентам надсилали чимало корисної мистецької літератури, яку дістати в той час було дуже складно. Тож завдяки студіюванню підручників, зусиллям і таланту крок за кроком наближався до мрії — стати художником. А про те, як вона зародилась у душі, Петро Ошурко розповів:
— Ішов вранці, як зараз пам’ятаю, в третій клас у школу. Осінь, туман. Чую, діти кричать: «Художник малює!» — й біжать. І ми з товаришами побігли. Бачимо, справді, стоїть художник із невеликим етюдничком і копички малює в тумані, ще й такими цікавими фарбами. Мене так вразило це і зачепило, що відразу подумав: треба й собі спробувати. Я запитав, що це за фарби такі, бо до цього бачив тільки акварельні й олівці. Досі пам’ятаю їхній запах, який ні з чим не сплутаєш. Він, продовжуючи писати на полотні, відповів: «Олійні». Під враженням попросив у мами тканини, вона відірвала шматок простирадла. В сусідки позичив фарби, бо в неї брат малював, і взявся за роботу. З першого разу нічого не вийшло. Але саме той художник мене надихнув, і відтоді я почав малювати. Вдячний батькам, що не перешкоджали, а навпаки, сприяли розвитку моїх творчих задатків.
Петро Ошурко каже, що хотів би малювати більше, та не вистачає часу за сільськими клопотами. Проте скромний художник витворив понад півтори тисячі картин. Виставки його робіт неодноразово організовували в Рівному, районних центрах області, а у Вараші є навіть постійно діюча. Окремі твори експонували в рамках мистецьких заходів Києва та Львова, зберігаються у приватних колекціях в Україні, Польщі, США.
«Багато полотен людям дарую. Бо картині потрібно, щоб її бачили», — каже художник.
Виставка у Сарненському історико-етнографічному музеї вмістила 50 робіт митця. Петро Ошурко спеціально відібрав не тільки найновіші картини, а й раніше написані, щоб глядач міг простежити, як змінювались його бачення та техніка. Більшість презентованих полотен написані з натури, реалістичні. Серед них — пейзажі, натюрморти, портрети.
Тетяна КОЛЯДИЧ.
Фото Василя СОСЮКА.
Сарни Рівненської області.
