Політичний вирок є. До юридичного ще далеко

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України щодо розкрадання у ЗСУ доручить правоохоронцям перевірити діяльність усіх міністрів оборони та начальників Генштабу у період з 1991-го до 2014 року, які зумовили підрив обороноздатності держави. Про це оголосили на засіданні ТСК у понеділок, 4 лютого.

«Українська армія руйнувалася у чотири етапи. Кожен реалізували відповідний міністр оборони і керівництво Генерального штабу», — на цьому наголосив голова Тимчасової слідчої комісії, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник.

За його словами, першому етапу характерне знищення ракетних військ та авіації стратегічного призначення, повне руйнування систем ракетного озброєння, що здатне нести ядерні заряди. «Стратегічні можливості нашої держави було зруйновано орієнтовно в період з 1994-го до 2004 року», — повідомив депутат.

Далі, за версією комісії, почався «етап оперативно-тактичного рівня». Йдеться про системне руйнування відповідних компонентів сухопутної, морської, повітряної та протиповітряної оборони держави.

Своєю чергою Генпрокурор Юрій Луценко, який був присутній на засіданні комісії, зазначив, що в Україні займуться перевіркою діяльності всіх колишніх міністрів оборони та начальників Генштабу за період з 1991-го до 2014 року, щоб визначити, хто з них став «генератором знищення військового потенціалу» української армії. Розслідування кримінального провадження доручили Державному бюро розслідувань.

«Ця справа є щонайменше політичним вироком усім керівникам держави та військових відомств, які перебували на своїх посадах з 1991 року. Щоб від політичного звинувачення перейти до юридичного, треба ще дуже багато», — заявив Ю. Луценко.

На засіданні ТСК було оприлюднено статистику, згідно з якою після розпаду СРСР на території України перебувало 800 тисяч військових, 6,5 тисячі танків, 7,6 тисячі броньованих машин, 1,4 тисячі літаків, 350 кораблів, 44 бомбардувальники, які могли нести ядерну зброю.

Далі, за словами Генпрокурора, відбулося бездумне скорочення військ, а озброєння перетворили на «надлишкове майно». Ю. Луценко згадав прізвища президентів Кравчука, Кучми, Ющенка та Януковича.

Ю. Луценко назвав період міністерства Єжеля, Саламатіна і Лебедєва «одним із найскладніших».

«Експерти констатували, що дії міністрів перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з окупацією Російською Федерацією Криму», — зазначив Генпрокурор.

Ольга ВІТЕР.

ДО РЕЧІ

У контексті викладеної на засіданні ТСК інформації варто пригадати, що всі ці довоєнні роки українська армія постійно скорочувалася та фінансувалася за залишковим принципом. І це була державна політика (ухвалювалися відповідні закони, програми реформування ЗСУ тощо). З 2005-го до 2014 року однією зі статей наповнення бюджету Міноборони був так званий спецфонд. Він наповнювався за рахунок коштів, які військове відомство заробляло, здійснюючи власну господарську діяльність. Зокрема, і за рахунок розпродажу зайвого військового майна, бойової техніки. Так, бюджетом-2006 на потреби МОУ виділено 8,9 мільярда гривень, з яких 2 мільярди військові мали заробити самі. Що вони й робили...