На знімку: під час розширеного засідання Регіональної ради підприємців Закарпаття.
Фото надано прес-службою Закарпатської ОДА.
Глибоке й зацікавлене обговорення підсумків реалізації обласної Програми розвитку малого та середнього бізнесу за 2017—2018 роки відбулося в Ужгороді. За участю фахівців департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА цей процес аналізували на розширеному засіданні Регіональної ради підприємців краю.
— На сьогодні в області є 52 тисячі підприємців, з яких 49 тисяч — це ті, хто купляє патенти і сплачує за це податки, — зауважив голова Регіональної ради підприємців, депутат обласної ради Андрій Андріїв. — У попередні два роки ситуація була в рази гірша, у нас налічувалося лише до 30 тисяч таких суб’єктів господарювання. Нинішня динаміка не може не тішити.
У процесі розроблення нових стратегій розвитку регіонів на 2021—2027 роки представників бізнесу запросили до участі у відповідних консультаціях, спільних напрацюваннях на подальший плановий період розвитку області.
— У сучасних непростих умовах нам важливо почути голос бізнесу, — цитує директора обласного департаменту економічного розвитку та торгівлі Дениса Мана прес-служба ОДА. — Це дуже важливо для виконання обласних програм, наповнення бюджету... Маємо спільно визначити ті вектори, за якими рухатиметься область у наступні вісім років.
Проаналізовано ті кроки, які здійснила обласна влада для підтримки малого і середнього бізнесу. Зокрема, зроблено наголос на успішній реалізації функціоналу Центру підтримки підприємництва, який протягом 2018 року надав 118 консультацій представникам бізнесу та тим, хто планував відкрити власну справу. Ще один результат діяльності центру — консультативна допомога у відкритті п’яти нових підприємств (кафе, крамниць, маркетингової агенції).
У регіоні дбають про те, щоб створити нові стимули для бізнесу. Так, з 2017 року відновлено механізм відшкодування відсотків за кредитами, залученими бізнесом через фінансові установи. І протягом останніх двох років на ці потреби спрямовано майже 600 тисяч гривень з обласної скарбниці. Цьогоріч для роботи такого стимулюючого механізму виділено два мільйони гривень.
Також розроблено Програму підвищення конкурентоспроможності області, яка передбачає проведення конкурсу стартапів для молоді. Передбачається, що за рахунок коштів обласного бюджету буде змога підтримати низку бізнес-проектів, ідея яких спрямована на пріоритетні галузі. На допомогу стартапам виділено 200 тисяч гривень.
Помітним аспектом оптимізації державних механізмів взаємодії з бізнесом стало переведення послуг ЦНАПів в електронний формат.
— Поки інші регіони працюють над розширенням мережі центрів надання адміністративних послуг, ми закупили для наших районних ЦНАПів спеціальне програмне забезпечення, яке дає змогу в онлайн-режимі обмінюватись інформацією із суб’єктами надання послуг. Це пришвидшило розгляд заяв і реагування на них, — каже Денис Ман. — На сьогодні це привід стверджувати, що Закарпаття може стати одним із лідерів серед областей України у наданні адмінпослуг через електронні сервіси.
Торік в області вдруге провели навчання для тих, хто хоче відкрити власний бізнес. Бажання вчитися виявили 16 осіб. Їм допомогли розробити бізнес-плани та стратегії, проконсультували щодо можливостей підтримки їхніх видів діяльності. Нині ці люди вже звертаються за консультаціями у статусі суб’єктів господарювання.
Цього року для підтримки малого та середнього бізнесу будуть залучені кошти не лише з обласного бюджету, а й фінансові можливості Європейського банку реконструкції та розвитку, інших доступних європейських програм...
Особливо наголошувалося: мета обласної влади — збереження того динамічного бізнесу, який успішно діє, розширення його можливостей. Насамперед — щодо спільного з владними структурами залучення інвестицій у регіон та збільшення кількості робочих місць. Водночас підприємці стоять на тому, що треба врахувати потреби й виклики бізнесу під час формування стратегії розвитку підприємництва і на рівні області, і в масштабах усієї країни. Загалом курс на європейську інтеграцію України поставив для державного менеджменту і бізнесових кіл спільне завдання — привести у відповідність умови і форми діяльності до вимог асоціативних відносин з Європейським Союзом.
Тим паче, що такий напрям освоєний і цілком бажаний для бізнесу прикордонного Закарпаття.
