Зареєстровані в Києві діти від початку 2019 року отримали першочергове право на зарахування до дитячих садків. Стати в чергу може кожен, проте пріоритет мають офіційні жителі столиці. Як повідомив радник заступника голови КМДА Андрій Мирошніченко, це одна з найсуттєвіших цьогорічних новацій щодо зарахування в дитячі дошкільні установи. Друга новація пов’язана зі сферою фінансування: запрацював проект «Гроші ходять за дитиною», відповідно до якого заклад отримуватиме 2500 гривень зі столичного бюджету на дошкільне навчання одного малюка. Проте Мирошніченко наголосив, що згідно з рішенням Київради таке фінансування поширюватиметься лише на дітей, зареєстрованих у Києві, а також тих, чиї батьки мають «картку киянина».

Решті доведеться вирішувати питання оплати дитячого садка самотужки. Проте нововведення не стосується тих, хто вже перебуває в дошкільному навчальному закладі.

«Логіка дуже проста: якщо ви або є членом громади, або сплачуєте податки, то маєте право на фінансування перебування вашої дитини в дитячому садочку. Сплачуєте гроші — отримуєте послугу безплатно», — пояснив Андрій Мирошніченко.

Понад те, з цього року за рахунок міського бюджету утримуватимуться не лише комунальні заклади дошкільної освіти, а й частково приватні садочки. Наразі базовий фінансовий норматив становить 2500 гривень. Тобто з потенційних 7000 гривень за дитячий садок батьки зможуть віддавати лише 4500 гривень за умови підписання тристоронньої угоди з власником дошкільного навчального закладу та районним управлінням освіти.

Ставлення українців до таких нововведень неоднозначне й залежить від того, зареєстровані вони в столиці чи ні.

«Ми наповнюємо скарбницю Києва, працюючи тут, — дайте нам право на садочок», — так прокоментував ситуацію Олексій Ерінчак, який зіткнувся з дискримінаційною ситуацією.

Його дитина 2,5 року стояла в електронній черзі в садок, проте після нововведень шанси сім’ї стали зовсім мізерними: майже всі місця автоматично зайняли офіційні кияни. І саме ситуація з пропискою викликає чи не найбільше обурення батьків. Ті, хто не має власного житла, зазвичай користуються послугою орендодавця. На цьому етапі й виникає суперечність. Виявляється, що зареєструвати дитину в орендованій квартирі куди складніше, ніж дорослого, оскільки її неможливо виписати без згоди опікунської ради та без альтернативи житла для прописки натомість. Звичайно, можна спробувати домовитися, проте орендодавець не завжди готовий прийняти такі умови, як це, наприклад, сталося у випадку Олексія Ерінчака.

На думку адвоката Віталія Собковича, є два варіанти розв’язання проблеми: вносити зміни для врахування інтересів інших верств або ж у судовому порядку перевіряти рівень дискримінації та визначати, на кого лягає обов’язок захисту громадян.

Нагадаємо, що розпорядження КМДА про запровадження електронного запису дітей у садки вийшло в травні 2013-го. Рік тому в Міносвіти обіцяли, що до 2020-го черги зникнуть. Але поки що свого місця в садку чекають 3—3,5 тисячі малюків.