Учора в Любліні відбулася тристороння зустріч президентів України, Польщі та Литви Петра Порошенка, Анджея Дуди і Далі Грібаускайте. Спочатку на Литовській площі польський та литовський лідери поклали вінок до пам’ятника Люблінської унії, 450-ту річницю якої відзначають цього року. Згодом уже за участі глави нашої держави президенти відвідали штаб багатонаціональної Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького (ЛитПолУкрбриг). Після церемонії привітання, спільних фото з військовиками під головуванням лідерів відбулися тристоронні переговори офіційних делегацій. На момент верстки деталей перемовин відомо не було.

Відомо натомість, що це остання зустріч глав трьох держав у такому персональному складі. Адже якщо український та польський президенти мають шанс бути обраними на наступний термін, то Д. Грібаускайте у травні завершує свій другий термін повноважень і вирішила увінчати його кількома важливими акцентами, зокрема в закріпленні вектора поглиблення польсько-українсько-литовських відносин.

Цим перемовинам передував день двосторонніх переговорів Президента Литви з керівництвом Польської держави, адже вона прибула до Варшави з дводенним візитом у четвер. Під час спільної конференції з А. Дудою сторони наголосили на спільному баченні викликів, що стоять перед регіоном: РФ упродовж останніх років проявляє імперські тенденції та поглиблює стан загрози в нашій частині Європи. Ми спостерігаємо за цим із занепокоєнням, але стараємось відповідати на це шляхом по-
глиблення нашого військового співробітництва, а також у сфері безпеки та в енергетичній галузі.

У ході польсько-литовських переговорів звучала і тема ситуації в Україні. «Наші позиції з цього питання однозначні. Вважаємо, що немає іншого шляху — окупацію Криму, а також територій Луганської і Донецької областей має бути припинено. Росія має звідти піти», — заявив А. Дуда. Президенти також наголосили, що «спостерігають за ходом виборчої кампанії в Україні, побачимо, які будуть результати, бо це рішення українського народу». 

Підтвердили глави держав також збіжність позицій Варшави та Вільнюса щодо «Північного потоку-2»: «Ми рішуче виступаємо проти цієї інвестиції, бо вважаємо, що вона погіршить ситуацію енергетичної безпеки у сфері газової безпеки не лише… в нашій частині Європи, а й загалом у ЄС через потрапляння в залежність від одного постачальника газу. Цей тренд має бути припинено».

Президенти Литви та Польщі прийняли безпекову декларацію. У документі, зокрема, наголошується «потреба збереження рішучої союзницької позиції відлякування і оборони (НАТО) у відповідь на загрози у середовищі безпеки». Експерти звертають увагу на положення декларації стосовно «значення постійної військової присутності США в Європі, зокрема, на східному фланзі» Альянсу.

Оцінюючи перспективу відносин Литви і Польщі через історичну їх ретроспективу Даля Грібаускайте сказала фразу, яка має всі підстави бути ключовою для відносин трьох країн: «Коли ми разом — ми сильні».

Фото із сайту president.gov.ua