Чернігівщина — одна з перших областей України, де було створено об’єднану територіальну громаду з центром у місті обласного значення. Далі за Новгород-Сіверською ОТГ з’явилася Ніжинська об’єднана громада. І процес приєднання сільських територій до міст обласного значення (а їх залишилося лише два поза об’єднавчими процесами — Чернігів та Прилуки) чомусь завмер.

Що заважає цим двом містам підхопити ініціативу і стати на шлях реформи місцевого самоврядування, намагалися з’ясувати учасники круглого столу «Громадське посередництво заради формування нових об’єднаних міських громад». Організатор обговорення — ГО «Освітній центр «Ініціатива».

Ірина Кудрик, директор Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», розповіла про процес створення ОТГ на базі Ніжина і Новгорода-Сіверського та про можливості створення об’єднаних громад на базі міста Чернігова і Прилук. «Децентралізаційні процеси в цьому напрямі не є простими. Вони потребують відвертості та порозуміння обох сторін: і міста, і села, щоб знайти можливості для подальшого розвитку», — підкреслила Ірина Кудрик.

За словами Олександра Мельника, радника з місцевих фінансів Чернігівського ЦРМС, за п’ять років децентралізації більшість населених пунктів області об’єдналися і є спроможними. «Реформа підтримує тренд розвитку конгломерацій навколо міст обласного значення, тому що місто — це завжди центр економічної активності», — сказав експерт.

«Прилуки вже ініціювали об’єднавчі процеси», — повідомила Ольга Попенко, прилуцький міський голова. За її словами, місто не бідне і готове приєднати до себе сусідні сільські ради. Але ті поки що роздумують і, головне, — всі мріють бути центром громади. На думку експертів, важливо схилити на бік об’єднання хоча б одних, а інші, побачивши переваги, підтягнуться.

Водночас міська влада Чернігова не вбачає економічних вигод для міста від об’єднання з прилеглими селами.

Однак історичні факти свідчать зовсім про інше. За словами Володимира Бойка, радника з регіонального розвитку Чернігівського ЦРМС, історично територія Чернігівського магістрату охоплювала території сільських рад, які межують з містом. «Природним було те, що місто, як центр економічного зростання, з усіх боків було оточено селами. Таке поєднання територій — основа їх розвитку.

Сьогодні реформа місцевого самоврядування деякою мірою відроджує принципи магдебурзького права», — підкреслив радник.

В обговоренні взяли участь сільські голови рад, що межують із Черніговом. За їхніми словами, пропозицій від обласного центру не надходило. Але дехто з них думає порушити питання про приєднання до міста вже на найближчих сходах села.

«Анисів за перспективним планом має відійти до Іванівської громади. Але з нею в нас незручне транспортне сполучення. Анисівцям краще до Чернігова, бо там багато хто працює і добиратися зручно. Але люди бояться невизначеності. Які будуть податки, чи не втратимо свої пільги?», — зауважила Тетяна Кучер, анисівський сільський голова.

А от у Халявині питання про приєднання до Чернігова розглядатимуть 21 лютого на сході села. Про це повідомила Алла Лісова, халявинський сільський голова. «У нас люди за Чернігів. Але є побоювання, що збільшиться податок на землю або доведеться по-іншому платити. Яка буде ситуація після приєднання, мені складно сказати», — зазначила Надія Голубенко, пісківський сільський голова.

Невизначеність та недовіра сільських жителів до міської влади Чернігова — це один із чинників того, що села не надавали пропозицій про приєднання до обласного центру. «Кожен голова має побоювання, що місто забере повноваження, діти ходитимуть у міські школи, а що робити з тими фахівцями, котрі сьогодні працюють у школах, садочках?», — підкреслив Олександр Ларченко, голова Чернігівської районної ради.

Хоча є інша теза, яку можна часто почути від сільських голів: «Наша сільрада самодостатня. У нас мільйон на рахунку, а я не знаю, що з ним робити. На зарплату вистачає і добре».

«Село чекає, щоб місто запросило. А місто чекає ініціативу від села», — прокоментував Ігор Баб’юк, заступник керівника Чернівецького обласного відділення Комітету виборців України, ситуацію щодо Чернігова. На його думку, об’єднавчі процеси в Україні триватимуть і надалі, особливо навколо міст обласного значення. Має бути взаємне партнерство між містом і селом, що сприятиме спільному розвитку територій.

Чернігів.