На знімку: Коран та коментарі до нього, видані у XVII сторіччі, з медресе (школи) у Бахчисараї. Із колекції Львівського музею історії релігії.
Учора у Києві у «Мистецькому Арсеналі» відкрилася знакова виставка «Дивовижні історії Криму». На ній представлено приблизно тисячу рідкісних експонатів із 15 музеїв України.
Окрім цього, дух півострова передано через картини Івана Труша, Івана Айвазовського, Павла Макова, Максиміліана Волошина, гончарні вироби стародавніх і сучасних майстрів, кримськотатарську народну музику й навіть через запах лаванди й полину, який можна відчути у спеціальних камерах. Вінчає експозицію створена спеціально для цієї виставки перформативна скульптура «Зоряний пил» молодої художниці з Керчі Марії Куліковської. У ній дивовижно поєднано тисячолітню історію з болем втрати. Сама художниця, коли журналісти оточили її з проханням прокоментувати своє творіння, не змогла вимовити ні слова через сльози.
Лише після втрати Криму в нашому суспільстві виник справжній інтерес — а що ж це за земля? На жаль, з 1991-го до 2014-го у пересічного українця півострів асоціювався з пляжем. Перетнувши чи то Перекоп, чи вийшовши з вагона на вокзалі Сімферополя, усі прагнули якнайшвидше дістатися моря, не особливо замислюючись, що за регіон їх оточує. Й лише після анексії Криму в березні 2014 року виникає запит на історію й культуру цієї землі. Хто такі кримські татари? Яким було Кримське ханство? Таври, кімерійці, елліни, генуезці, готи, сармати — як вплинули всі ці народи на культуру, архітектуру, самобутність цього регіону? Чому Росії так легко вдалося захопити півострів? Чому Україна всі ці роки не помічала (чи не хотіла помічати) російської активності? І нарешті чому всі міфи про «російський Крим», його нібито відірваність від материка не мають під собою ґрунту?
Актуальність цих питань відчули фахівці «Мистецького Арсеналу» й понад рік працювали над тим, щоб дати на них творчі, наукові й мистецькі відповіді. «Цією виставкою ми б хотіли повернути Крим у центр колективної уваги українців», — розповіла під час прес-туру генеральна директорка «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта.
За словами програмного директора Кримського дому Аліма Алієва, важливо й те, що експонати виставки знищують міфи радянської і російської історіографії про Крим. «Тут представлені народи, які творили етногенез кримськотатарського народу. І власне міф про те, що кримські татари звідкись кудись прийшли, ця виставка наочно руйнує», — підкреслив Алім Алієв, пояснивши структуру експозиції, яка вибудувана зонами. Спочатку — артефакти, пов’язані з кримськими татарами, потім культури турків, генуезців, хозар, готів, сарматів, еллінів, скіфів, таврів і кімерійців. Пройшовши крізь усі зали, отримуємо чітке розуміння того, що усі ці народи справді не прийшли-пішли, як це часто зображають російські історики. Вони співіснували й взаємно впливали один на одного. Крім того, Алім Алієв акцентував увагу на тому, що вплив півострова на прилеглі регіони був ширшим, ніж власне сам Крим. «Ця виставка демонструє, наскільки сильно й органічно континентальна Україна пов’язана з Кримом», — розповів він.
Зі свого боку перша заступниця міністра культури України Світлана Фоменко нагадала, що на території окупованого півострова залишається понад мільйон музейних експонатів, і стан деяких із них викликає особливу стурбованість. Найбільше непокояться через Ханський палац у Бахчисараї. «Роботи там проводять не фахівці, а звичайні будівельники», — обурилася вона. Також під загрозою Херсонес, занесений до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Невідома доля й картин Івана Айвазовського, які російська влада вивозила до Москви. «Нам невідомо, повернули їх чи ні», — підсумувала перша заступниця міністра культури.
Тож виставка хоч і вражає поєднанням експонатів, живопису, графіки, гончарства та навіть пісень, усе ж має у прямому й переносному сенсі гіркий аромат кримського полину.
На знімку: Ханські ярлики XIV сторіччя, видані Менглі Гіреєм двом містам. Зберігаються у Національній бібліотеці ім. Вернадського.
На знімку: Кримськотатарський щит, що був взятий у якості трофея польськими вельможами після Віденської битви (1683 року). Зберігається у Львові.
На знімку: Зразки сарматської зброї та гравюра з легендарними воїнами-амазонками, описаними Геродотом.
На знімку: Золоті прикраси зі скіфських курганів, знайдені на території півострова.
Тетяна ПАСОВА.
Фото автора.
