Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
А цього тижня націоналісти «распялі» монахиню MARUV, як написав кум Вовочки — В. Медвечук, «в самой примитивной, самой ущербной форме». «Распялі» на сцені відбору Євробачення в «одніх трусіках». І вона (MARUV) у чому мати народила — в панчохах на поворозочках — тепер збирається замість Євробачення в Пітер в Ісаакіївський собор... Аби приєднатися до «Концертного хору Санкт-Петербурга», щоб заспівати вкупі пісеньку про бомбочку і Вовочку.
І справа зовсім не в «трьох рублях», які покликали MARUV у Росію, а саме в намоленості місця та богоугодності слів. Ось полюбуйтеся, що виконує цей славний «Концертний хор Санкт-Петербурга»! Це — класика:
«На подводной лодочке
с атомным моторчиком
Да с десятком бомбочек
под сотню мегатонн
Пересек Антлантику
и зову наводчика:
«Наводи, говорю, Петров,
на город Вашингтон!»
Тру-ля-ля, тру-ля-ля,
Все могу за три рубля!
Здравствуй, новая земля
Неприятеля!
И на самолетике сверху
друг мой Вовочка
Не с пустыми люками
в гости прилетел,
На подводной лодочке
с атомным моторчиком
Экипаж веселую
песенку запел:
«Тру-ля-ля, тру-ля-ля,
Можем все за три
рубля!
Ты гори, гори земля
Неприятеля!».
Тим часом у Києві свою пісеньку відспівав Конституційний Суд: «Тру-ля-ля, тру-ля-ля, всьо могу за трі рубля» — він скасував статтю 368-2 про незаконне збагачення чиновників, коли їхні романси не збігалися з фінансами. Себто якщо сім’я чиновника, скажімо, співає (на Сейшелах): «Дивлюсь я на небо...», а думка не може знайти пояснення, як вона (сім’я) там опинилася, то чиновнику світило небо в клітинку... Хоча колишній споглядач цієї Менської колоніальної абстракції і теперішній Генпрокурор Юрій Луценко вважає, що ця поетична стаття 368-2 була одразу... «мертва», і потрібна була, як небіжчику пюпітр!
Бо по ній, мовляв, за п’ять років так ніхто і не заспівав за ґрати!... Але «бєз бокала нєт вокала»! Саме так, либонь, проголосять ті 65 (!) можновладних вокалістів і вип’ють за здравіє не лише Юрія Віталійовича, а й за всіх поіменно 14 суддів КС, котрі поховали назавжди їхні справи в анналах НАБУ. Бо ж рішення КС — це не репетиція десь в оркестровій ямі, воно є остаточним і оскарженню не підлягає. Навіть у... МВФ чи Європейському Союзі.
— «Арфи нєт, возьміте бубен!», а заодно і зобов’язання — меморандум України перед МВФ від квітня 2014 року. Там чорним, як по нотах, — вимога карати корупціонерів не співом Сердючки чи Юного Орла, а реальними строками.
Ні, звичайно, ми можемо й поторгуватися не лише з МВФ, а й із Європейським Союзом. Скаже він, приміром, повернути їх безвіз (який давали саме під це зобов’язання). А ми: «Панове, міняємося, візьміть Сердючкою, Орлом, MARUV або заберіть усіх скопом»?!
Бо ми такі: «Тру-ля-ля, тру-ля-ля, всьо могу за трі рубля»!?
VS (Віталій СУДДЯ).
