Фото pixabay.com

Національний банк Польщі (НБП) у звіті стосовно платіжного балансу підтвердив підвищення розмірів імпорту до країни вугілля у третьому кварталі 2018 року, про який раніше інформувало в своєму звіті Агентство розвитку промисловості (АРП).

«У ІІІ кварталі 2018 року до Польщі було ввезено 5,1 мільйона тонн вугілля, що майже на 50% більше, ніж у ІІІ кварталі 2017 року, тоді як в інших країнах Європейського Союзу імпорт вугілля зменшився, за той самий період, на 6%. На сьогодні Польща є третім найбільшим імпортером вугілля в ЄС» і впродовж 2018 року розмір імпорту вугілля в цю країну «перевищив рівень імпорту цієї сировини, який здійснюють Франція, Італія та Іспанія» – читаємо у звіті НБП.

З цього ж звіту НБП дізнаємося, що найбільшим постачальником вугілля до Польщі була Росія, на яку припадало 2/3 імпорту, а також, що в ІІІ кварталі зросли польські закупівлі вугілля з Колумбії, Казахстану та Мозамбіку.

А от АРП повідомило, що від початку до кінця листопада 2018 року в Польщу ввезли майже 18 мільйонів тонн вугілля (70% – з Росії), що на 6,3 млн тонн більше за аналогічний період 2017 року. В цьому документі наголошується, що рівень імпорту вугілля 2018-го став рекордним порівняно з попереднім «піковим» (2011-м) роком, коли Польща закупила за кордоном понад 15 мільйонів тонн.

Практично в унісон ці дані підтвердив «Щоденник правова газета», який повідомляв, що за десять місяців 2018 року (до кінця жовтня) в Польщу в’їхало 15,73 млн тонн закордонного вугілля, в тому числі 11,18 млн тонн з Росії. Журналісти наголошують, що рекордний імпорт з Росії мав місце «попри те, що представники уряду запевняли, що надходження російського «чорного золота» має бути обмежене». Щоправда, в середині минулого року в уряді вже заявляли, що імпорт вугілля допомагає стабілізувати ціни та підтримувати їх на реальному рівні, роблячи акцент на тому, що високий рівень імпорту має тимчасовий-перехідний характер, до моменту завершення інвестицій у нові національні гірничі виробки. За даними АРП, минулорічне зростання імпорту стосувалось виключно енергетичного вугілля, якого впродовж 11 місяців 2018 року надійшло 14,8 млн тонн (зростання становило 6,4 млн тонн), тоді як імпорт коксівного вугілля становив 3,18 млн тонн, що незначно менше порівняно з 2017-м. Натомість експорт польського вугілля зменшився з близько 5,9 млн тонн упродовж 11 місяців 2017 року до 3,6 млн тонн за аналогічний (січень–листопад) період 2018-го.

Як і у випадку з вугіллям, у ІІІ кварталі 2018 року головним напрямком імпорту нафти також була Росія (67%), далі у списку – Казахстан (14%), Саудівська Аравія (10%), Велика Британія (5%) та Норвегія (3%). За даними НБП, у ІІІ кварталі 2018 року показники (в польській національній валюті) імпорту нафти зросли на 60%, що експерти пояснюють, перш за все, зростанням рівня цін: середня ціна імпортованої до Польщі нафти в ІІІ кварталі 2018 року становила 263 злотих за барель і була на 53% вища порівняно з 2017-м, а також найвища, починаючи з IV кварталу 2014-го.

Ян ВІЛЕНСЬКИЙ.

ДОВІДКОВО

Стан запасів вугілля РП на кінець листопада 2018 року становив понад 2,4 млн тонн (на 14,3% більше порівняно з 2017-м) – їх аналітики АРП оцінили як «безпечні, що рівняються двотижневому видобутку польських шахт». Загальнонаціональний видобуток вугілля впродовж 11 місяців 2018 року становив 58,6 млн тонн, тобто на 1,8 млн тонн (3%) менше порівняно з таким самим періодом 2017 року (60,5 млн тонн): 80,8% видобутку становило енергетичне вугілля, а решту – коксівне. За аналогічний період продаж польського вугілля знизився на 3,1 млн тонн (5,1%) – з 60,9 млн тонн у 2017 році до понад 57,7 млн тонн у 2018-му. Проте в 2018 році кількість проданого вугілля була менша за кількість видобутого. Понад половину проданого вугілля (більш як 32 млн тонн) було продано в професійну та промислову енергетику, понад 8,8 млн тонн – на коксівні заводи, понад 4,4 млн тонн – на теплові електростанції, а майже 8,5 млн тонн – іншим національним отримувачам, зокрема з галузі комунального ринку.

Станом на кінець листопада 2018 року на шахтах Польщі працювало 82.832 особи, в тому числі майже 64,1 тисячі (77%) під землею. Порівняно з кінцем 2017-го працевлаштування в гірничодобувній галузі зросло на 115 осіб – під землею на 370 осіб більше, на поверхні на 255 осіб менше. Впродовж року на роботу було прийнято понад 4,6 тис. нових гірників, натомість понад 4,5 тис. за той самий час залишили галузь, головним чином через вихід на пенсію.