Загибла під арештом червонокнижна стерлядь.
На осетровий рибоводний завод тиснуть правоохоронці
Працівники державної установи «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка Степана Артющика», що під Херсоном, довірених їм осетрових звикли берегти, як зіницю ока. Адже від цього залежить, чи зможемо ми залишити прийдешнім поколінням червонокнижних осетрів, севрюгу та стерлядь у головній українській річці. Але уявіть собі, як шокувала рибоводів поява тут групи невідомих у супроводі поліцейських із Києва. Вони змусили дістати зі ставків сімдесят дорослих особин осетра й стерляді та повідрізали в них по два плавці. Для тих, хто «царську рибу» вирощував, це був просто варварський акт — все одно, що скалічити рідну дитину. Але й відрізанням плавців не обійшлося. Прибульці надали ще й ухвалу Печерського районного суду Києва, згідно з якою на 59 тисяч особин молоді та 8669 особин ремонтно-маточного поголів’я рідкісних видів наклали арешт із забороною розпоряджатися цим живим «майном». Наслідки не забарилися: молодь не змогли випустити до Київського водосховища, як планували. І внаслідок грубого порушення технологічного процесу частина її просто загинула у перенаселених штучних водоймах.
Анонімка як підстава для перевірки
Від такого повороту в сотні рибоводів серця краялися — адже на вирощування рідкісної риби пішли мільйони гривень бюджетних коштів. Але що вдієш, коли поліція так «збирає докази» якраз у справі за звинуваченням посадовців державного підприємства у розтраті бюджетних коштів, та ще й в особливо великих розмірах! Проте не менш цікаво, звідки взялася та справа і ті звинувачення. «Поштовх» їм, виявляється, дав такий собі колективний лист до Державної екологічної інспекції України за підписами аж ніяк не фахівців з іхтіології, а пересічних херсонців — Сергієнко, Неводиної, Каплієнко та Кендюх. У ньому автори стверджують, що осетровий рибозавод буцімто «не відтворює популяції осетрових риб, що здійснюють нерест у прісній воді, а вигулюються в морі, а відтворюють популяцію стерляді невідомого походження, що може негативно вплинути на аборигенні види риб пониззя Дніпра».
Дирекція заводу намагалася розшукати авторів звернення та пояснити їм, що стерлядь (народна назва чучуга) є таким самим аборигенним видом осетрових, що й той самий осетер чи білуга, і в дельті Дніпра до цього часу існує озеро із назвою Чучужне. А різниця між розведенням осетра й стерляді полягає в тому, що осетер іде нагулювати вагу в Чорне море, де його винищують російські, болгарські та румунські браконьєри. Між тим стерлядь все життя проводить саме у Дніпрі й у майбутньому, після відновлення популяції, знову стане промисловим видом риби — до того ж делікатесної і недешевої. Однак надавати ці пояснення виявилося нікому. Бо за адресою вулиця Університетська, 27, вказаною у зверненні, розміщується... Херсонський державний університет. А виконувач обов’язків ректора ХДУ Наталя Тюхтенко у відповідь на запит рибоводного заводу офіційно повідомила, що Сергієнко, Неводина, Каплієнко та Кендюх серед співробітників та студентів вишу «не значаться та ніколи не значилися».
Тому звернення до Держекоінспекції фактично є сфальсифікованим. Але це геть не завадило відомству розпочати на підставі анонімки позапланову перевірку осетрового рибовідтворювального заводу, та ще й ініціювати початок кримінального провадження Головним слідчим управлінням Національної поліції. Провадження є чистісінькою нісенітницею — як можна звинувачувати підприємство у вирощуванні «не тієї» риби?
Чи не досить знущатися?
Нісенітниця, але арешт зі стерляді та осетрів у ставках підприємства досі не зняли. А тим часом — весна на порозі, маточне поголів’я треба відловлювати для вилучення ікри та статевих продуктів і подальшого вирощування молоді для випуску в Дніпро. Риба ж не чекатиме, доки поліцейські, прокурори та судді нарешті дійдуть висновку, що «гучна справа» не варта дірки з бублика.
А щоразу викликати на вилов «арештованої» риби поліцейських із Києва — це втрачати час. Дорогоцінний час нересту! Досі не отримано й щорічного дозволу на тимчасове вилучення дорослих плідників осетра з Дніпра для відбору ікри та вирощування з неї молоді.
Трудовий колектив заводу вже втомився працювати під тиском правоохоронців, котрі невідомо чого добиваються. Рибоводи також написали колективного листа до Верховної Ради з проханням покласти край «незаконному втручанню у господарську діяльність». Причому закінчувати сумнівні ігри треба вже зараз — нерест не чекатиме.
На знімку: осетровий рибовідтворювальний завод під Херсоном.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Фото автора та Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу.
Херсонська область.
ФАКТ
Масовий випуск стерляді в Дніпро наукова установа розпочала з 2010 року. Впродовж цього часу випустили понад сім мільйонів особин молоді. На 2019-й тут планують випустити до півтора мільйона особин стерляді та осетра.
