На знімку (зліва направо): Альона Панічева, Жанна Глинянчук, Світлана Кушнірова та Олена Рой-Бондаренко.

Жінка за своєю сутністю відчуває потяг до прекрасного та гармонії. А навесні, коли пробуджується природа, це ще більше спонукає до дій — щедро дарувати світу свою чарівність. І тут перші помічниці — перукарі та стилісти. З настанням весни роботи у них більшає, а особливий ажіотаж — перед березневим святом. Руками та натхненням цих майстринь створюється не тільки приваблива зовнішність, а й образ жінки, від чого вона розквітає, мов весняна квітка.

Чи не найдосвідченіша в Онуфріївському районі у своїй професії Світлана Кушнірова, яка працює перукарем понад 35 років. Вона радить усім жінкам не боятися експериментувати, бо іноді зміна іміджу — це як перезавантаження, крок до зміни своєї долі на краще. «Любіть і поважайте себе не лише на 8 Березня, тоді й навколишні любитимуть та поважатимуть вас», — каже майстриня.

Свого часу ази професії переймала у Світлани її колега Жанна Глинянчук. Нині її стаж роботи — понад 30 років. «Шкода, що для багатьох жінок систематичні послуги салонів краси, перукарів — малодоступні, — каже Жанна. — Але завжди потрібно прагнути до краси й жіночності. Приємно, що серед моїх клієнток є пані пенсійного віку, які попри роки хочуть завжди бути охайними й привабливими. З таких маємо брати приклад».

Олена Рой-Бондаренко, хоч і менше років у професії, та має своїх постійних клієнток, яким не тільки зачіски робить, а й старається створити відповідний образ. Вона радить любити себе і завжди знаходити час, щоб зробити зачіску чи манікюр — і від цього почуватися радісно та піднесено, випромінювати світло та добро.

Приєдналася до порад і Альона Панічева: «Жінка має приваблювати, вражати, закохувати незалежно від віку. Коли вона почувається гарною — у неї буде й гарний настрій, що дуже важливо і для сім’ї, і для роботи. Тож на красі не варто економити!»

Підтвердженням слів Альони стали випадки з досвіду — власного та її колег. Завітала якось у перукарню (майже навкарачки підіймалась на другий поверх) одна бабуся і попросила нафарбувати їй вії, підвести брови, чим і здивувала, і розчулила перукаря. «Мені — 87 років, я приїхала здалеку в райлікарню на обстеження, — розповіла бабуся. — Кардіограма не радує, скоро помру. Хочу в гробу гарною лежати».

«Прийшла до мене жіночка — на вигляд років 50, — розповіла одна з майстринь, — точніше, привів її симпатичний юнак, як виявилось, син. Видно було, що клієнтка чимось пригнічена — не знала, яку зачіску вибрати, довго радилась. А коли їй зробили модну стрижку, пофарбували волосся, вона дивилась на себе в дзеркало і плакала: «Це не я. Тепер я відчуваю, що я — жінка!» Розговорились. Виявилось, у неї був чоловік-тиран, який тримав її за прислугу. Ні про які зачіски чи модні вбрання навіть не йшлося. Та чоловік потрапив у автокатастрофу й загинув. А син вирішив маму якось розважити — привів у перукарню. Як з’ясувалося, їй було всього 35 років!»

Дорогі жінки, завжди будьте гарними, усміхненими та щасливими!

Руслана СОРОКА.

Фото автора.

Онуфріївка Кіровоградської області.