На двадцять п’ятій сесії Рівненської обласної ради сьомого скликання 15 березня під головуванням Олександра ДАНИЛЬЧУКА (на знімку) депутати розглянули низку питань, що стосуються життєдіяльності області. Серед таких — бюджетні, реформування комунальних медзакладів, прийняття Програми розвитку інвестиційної діяльності в Рівненській області на 2019—2020 роки, звернення облради до парламенту та уряду щодо реалізації права на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження АЕС, та інші.

Найпрозоріша рада в країні

Заздалегідь до пленарного засідання на сайті Рівненської обласної ради було розміщено звіт голови облради Олександра Данильчука (на цій посаді він рік), відтак і депутати, і мешканці області могли ознайомитися з ним.

Олександр Данильчук не вперше керує обласною радою, тому здобув досвід, який допомагає йому в реалізації повноважень. На думку керівника, депутатський корпус упродовж звітного періоду працював конструктивно, злагоджено та ефективно.

У звіті Олександр Данильчук приділив увагу процесам децентралізації. Він регулярно бере участь у засіданнях рад регіонального розвитку районів та об’єднаних територіальних громад, оскільки на цих заходах віднаходять шляхи поліпшення ефективності адміністрування, визначають пріоритети розвитку територій та стратегії їх реалізації. Та й в області облрада спільно з Рівненським центром розвитку місцевого самоврядування торік у квітні провела форум «Децентралізація в дії: місце району в новій системі адміністративно-територіального устрою України». Під час заходу було обговорено найболючіші питання, які виникають у процесі передачі повноважень місцевим громадам, та накреслено найоптимальніші шляхи реформування субрегіонального — районного — рівня.

До речі, Рівненська обласна рада не перший рік визнається однією з найпрозоріших в Україні, лідером серед обласних рад за критеріями підзвітності та відкритості.

— У звітному періоді ми не стояли на місці, намагаючись не втратити цю першість. У березні минулого року рада затвердила Порядок оприлюднення інформації, що стосується діяльності обласних комунальних підприємств, який має на меті зробити прозорішою їх роботу. Крім того, ми забезпечили пряму трансляцію засідань постійних комісій, конкурсних комісій, а з березня цього року — і пленарних засідань обласної ради, — йдеться у звіті голови облради.

Рівненська обласна рада одна з перших в Україні прийняла та реалізувала типове положення щодо проведення конкурсів на призначення керівників обласних комунальних закладів культури, освіти й медицини за новою — відкритою — процедурою.

Рівненщина — прикордонна область. Тому члени Української асоціації районних та обласних рад обрали Олександра Данильчука головою постійної комісії УАРОР з питань транскордонного співробітництва.

Голова проаналізував і сесійну діяльність, навівши таку статистику: впродовж звітного періоду обласною радою проведено 10 пленарних засідань дев’яти сесій, чотири з яких були позачергові, депутати ухвалили 433 рішення. Проведено 8 засідань президії обласної ради, яка як дорадчий орган забезпечувала ефективність роботи депутатського корпусу на пленарних засіданнях, вироблення узгоджених пропозицій.

Ураховуючи те, що не всі проблемні питання, які турбують жителів області, можна вирішити на рівні повноважень обласної ради, за звітний період прийнято 40 звернень депутатів Рівненської обласної ради до центральних органів влади та посадових осіб державного рівня, одержано на них 23 відповіді, які оприлюднено на офіційному сайті ради.

Десять постійних комісій облради провели 92 засідання, в тому числі три виїзні, на яких розглянули 1554 питання.

Протягом звітного періоду на розгляд обласної ради було винесено та підтримано радою 63 депутатські запити. У більшості з них депутати порушували питання ремонту автодоріг, будівництва, реконструкції, ремонту, капітального ремонту приміщень, вжиття заходів з метою припинення незаконного видобування бурштину.

Для забезпечення окремих заходів із реалізації державної політики з урахуванням місцевих особливостей упродовж звітного періоду в області реалізовувались заходи 75 регіональних програм. Обласна рада торік в обласному бюджеті передбачила фінансування більшості з них: виконавці заходів 47 регіональних програм отримали кошти на їх реалізацію. Із передбачених обласним бюджетом на фінансування програм понад 368 млн використано 349 млн грн., або 94,7 відсотка. Пріоритетними у розподілі фінансових ресурсів є регіональні програми сфери соціального захисту, молодіжної політики та спорту, охорони здоров’я, агропромислового розвитку, енергоефективності, цивільного захисту населення, екології та розвитку дорожнього господарства.

За звітний період до керівництва обласної ради звернулися з листами та побували на особистому прийомі 2085 громадян. У зверненнях було порушено 2085 питань. Через органи влади до обласної ради надійшло 347 звернень.

Як зазначив у звіті голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук, минулий рік став важливим для реформування системи управління спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст області. Облрадою прийнято рішення щодо реорганізації 21 закладу охорони здоров’я спільної власності територіальних громад області, в 11 з них уже завершена процедура реорганізації.

Упродовж звітного періоду укладено 67 нових договорів оренди майна спільної власності територіальних громад області, а також понад сотня додаткових угод щодо внесення змін до чинних договорів оренди; за цей час до обласного бюджету надійшло 1906,2 тис. грн. плати за оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Тривожна статистика онкохвороб

Тривожна статистика: на Рівненщині проживають понад 22 тисячі людей, які мають онкологічне захворювання, із них майже 45 відсотків — жителі сіл.

Це стало переконливим аргументом для депутатів, щоб проголосувати за Обласну програму поліпшення діагностики, лікування та профілактики злоякісних новоутворень, яку напередодні сесії на засіданні профільної медичної комісії облради під головуванням Михайла Вервеги презентував головний лікар Комунального підприємства «Рівненський протипухлинний центр» Григорій Максим’як (на знімку).

— Обласна програма створена з метою зменшення кількості онкологічних хворих, які помирають протягом року після встановлення діагнозу, зниження показника смертності від злоякісних новоутворень, поліпшення заходів належної реабілітації та створення умов для продовження життя і поліпшення його якості. Реалізація програми дасть змогу знизити рівень показника смертності онкологічних хворих на 5—6 відсотків та на 6—7 відсотків поліпшить діагностику злоякісних новоутворень I—II стадій, — прокоментував Григорій Максим’як.

Він зазначив, що на реалізацію Програми відповідно до плану фінансування потрібно 17 млн 413 тис. грн. Зокрема, ці кошти будуть спрямовані на забезпечення протипухлинного центру сучасним лікувально-діагностичним та хірургічним обладнанням відповідно до затвердженого МОЗ України — 3 млн 830 тис. грн.; ефективне за-
стосування телемедицини для ранньої діагностики онкозахворювань в області — 15 тис. грн.; технічне обслуговування та профілактичні заходи із збереження в робочому стані наявного, особливо високовартісного, медичного обладнання закладу — 1,5 млн грн.; забезпечення онкохворих області хіміотерапевтичними препаратами, радіофармпрепаратами та фармацевтичними препаратами супроводу для лікування — 5 млн грн.; забезпечення підприємства у видатках для оплати комунальних послуг, енергоносіїв та інших витрат, пов’язаних з функціонуванням закладу —7 млн грн.

Бюджет торішній і цьогорічний: мовою цифр

Депутати затвердили звіт про виконання обласного бюджету за минулий рік. Як прокоментувала директор департаменту фінансів Рівненської ОДА Лідія Біляк (на знімку), загалом до загального фонду обласного бюджету надійшло 724,5 млн грн. власних доходів, що на 25,6 відсотка більше порівняно з 2017 роком. Крім того, надійшло субвенцій із державного бюджету в сумі 6,1 млрд грн. та 772,6 млн грн. дотацій. Проведено видатків із загального фонду обласного бюджету 7,3 млрд грн., по спецфонду — в сумі 1,4 млрд грн.

Внесено зміни до цьогорічного обласного бюджету. Розподіляються вільні залишки бюджетних коштів у сумі 34,2 млн грн., залишки освітньої, медичної субвенцій, обласного природоохоронного фонду, а також залишок невикористаної торік субвенції на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення та комунальних доріг на загальну суму 127,1 млн грн.

При цьому на поліпшення матеріально-технічного забезпечення медзакладів додатково спрямовується 21,7 млн грн., установам соціального захисту населення — 5,5 млн грн., закладам культури — 3 млн. грн., молоді та спорту — 1,6 млн грн. Крім того, Рівненщині виділено додатково з державного бюджету субвенції для надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами 4,2 млн грн. та на забезпечення якісної, сучасної і доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 50,4 млн грн., зокрема, на закупівлю меблів, комп’ютерного та мультимедійного обладнання, музичних інструментів, дидактичних матеріалів тощо.

Кабмін закладає дедалі менше коштів

На сесії Рівненської обласної ради було прийнято Звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо реалізації права на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження АЕС. До речі, депутати не вперше звертаються до цих інституцій, однак зрушень — жодних. Тож сподіваються дочекатися реакції на це звернення.

Вони пишуть про те, що впродовж багатьох років під час вирішення питання визначення в державному бюджеті розміру субвенції на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження, Кабінетом Міністрів України нехтуються приписи статті 3, статті 22 Конституції України. Під час розробки та схвалення законопроектів про державний бюджет на відповідний бюджетний період Кабінетом Міністрів України на вказану субвенцію закладається в середньому лише 32,5 відсотка від отриманого однойменного збору.

До того ж уряд не обґрунтовує причини та критерії такого розподілу, підстави неврахування бюджетних запитів Мінрегіону України як головного розпорядника в напрямі збільшення розміру цієї субвенції до розміру фактичних надходжень у державний бюджет збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження, з урахуванням несплачених коштів за попередні роки.

За результатами проведеного Рахунковою палатою України аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, затвердженого рішенням від 28.03.2017 № 8-7, Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на засіданні 16.11.2017 надано рекомендації Кабінету Міністрів України щодо: збільшення обсягів субвенції до рівня планових надходжень цільового збору; внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу України стосовно зарахування збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження, до спеціального фонду державного бюджету. А самі дії із звуження обсягів фінансування видатків субвенції на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження, визнано порушенням гарантованого статтею 3 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» права кожної людини, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Така позиція відображена в рішенні Рахункової палати України від 08.08.2017 № 16-4 «Про результати аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».

Однак це не змінило підхід уряду до вирішення зазначеного питання, і в 2019 році обсяг субвенції становить лише 32,3 відсотка від очікуваного обсягу надходжень цільового збору.

«Представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, ми не можемо залишити без уваги факт нехтування законодавчо встановленими правами громадян. Тому з метою реалізації права на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження АЕС, просимо:

— розглянути та підтримати законопроект від 02.07.2015 № 2249а, відповідно до якого збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення запропоновано повернути до доходів спеціального фонду державного бюджету;

— збільшити у 2019 році розмір субвенції на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження АЕС;

— вжити належних заходів щодо повернення населенню, яке проживає на території зони спостереження, недоотриманих за попередні роки коштів, сплачених платником збору на соціально-економічну компенсацію ризиків населення, яке проживає на території зони спостереження АЕС», — ідеться у Зверненні Рівненської обласної ради.

Рівне.

Фото надано автором.