Олег Березюк, Оксана Сироїд, Анна Романова.

 

Тарас Кремінь, Артур Герасимов.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут 

Парламентська хроніка
Ранкове засідання 20 березня

Перед тим, як перейти до розгляду в другому читанні законопроекту про функціонування української мови як державної, Голова Верховної Ради Андрій Парубій торкнувся процедури його обговорення. «За аналізом учорашнього дня можу зробити висновок, що деякі народні депутати свідомо затягують розгляд закону.

Ми провели розмову з головою комітету і домовились, що він обмежуватиме свої виступи для економії часу», — сказав глава парламенту А. Парубій і закликав колег не затягувати розгляд закону про мову. «Закон має бути прийнятий. Це історичний обов’язок цього скликання українського парламенту і нам ніхто не перешкодить — ні Кремль, ні його представники в Україні чи парламенті», — констатував він.

На якнайшвидшому завершенні розгляду питання у своїх виступах під час ранкового засідання наголошували й інші народні депутати. Так, Віктор Кривенко (позафракційний) зауважив, що навколо проекту розповсюджуються численні міфи, бо всі розуміють його важливість. «Адже український культурний простір є основою державної незалежності. Мова — носій культури і основа бажання мати власну державу. Саме тому Росія 64 рази забороняла українську мову на державному рівні», — сказав депутат, запропонувавши навіть працювати цілу ніч, щоб вже у четвер вийти на голосування за проект закону.

Позафракційний Борислав Береза, нагадавши, що нині іудеї відзначають свято Пурім (єврейське свято, установлене на згадку порятунку перських євреїв від винищування), додав, що врятуватись їм допомогла віра та відсутність розбрату. «Це те, що нині споріднює Україну з тими часами. Нам ніколи не перемогти своїх ворогів — ні зовнішніх, ні внутрішніх, якщо ми будемо знати, що таке розбрат. Тому давайте зрозуміємо: вибори минуть, а ми залишимося жити в Україні. Єдине, що нам може допомогти — це єдність. Якщо ми не будемо сваритися один з одним, будемо єдиним народом — жодна людина, яка намагається нас посварити, не зможе отримати перемогу», — сказав він.

Із заявами під час ранкового засідання виступили також заступник та Перший заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд та Ірина Геращенко.

Заступник глави парламенту Оксана Сироїд звернула увагу на нещодавній виступ начальника генштабу Російської Федерації під час науково-військової конференції. Його виступ, наголосила політик, був присвячений погрозам на адресу України:

«Начальник генштабу погрожує нашій критичній інфраструктурі. Погрожує терористичними атаками, безпеці наших міст, нашому громадському порядку. Для нас це передусім означає, що Росія не прагне миру з Україною. Це також означає, що всі, хто обіцяє нам швидкий і радісний мир, або продалися Росії, або брешуть». За такий умов, додала О. Сироїд, влада мала би покарати всіх причетних до російської агресії, у тому числі й тих, хто сидить у цьому залі. Покарати всіх, хто й надалі готує диверсійні та терористичні атаки проти українців... «Але, на жаль, п’ять років влада витратила на пафосні, порожні промови. Але промови не захистять державу і людей. Проте й награбовані гроші не врятують від відповідальності», — сказала заступник глави парламенту.

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко з парламентської трибуни поділилася враженнями про свою поїздку до Донецької області, нагадавши, що як Уповноважений Президента з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях вона відвідувала Донбас 81 раз.

«Абсолютно очевидно, що визволені міста, а за п’ять років українській армії та Головнокомандувачу вдалося визволити 70% захопленої російськими окупаційними військами території, нині повертаються до мирного життя. Вони дуже чекають виборів, бо у 2014 році Донбас не міг голосувати. Цього разу 31 березня Авдіївка, Красногорівка, Маріуполь, Щастя, які розташовані за кілометри від фронту, голосуватимуть. Голос кожного представника Донбасу буде дуже важливий у виборі демократичної європейської України. Надзвичайно важливо, що нині ми маємо перші програми з відновлення житла. Красногорівка — понад 30 будинків, які постраждали від ворожих «градів», сьогодні отримали 60 мільйонів на відновлення. У Красногорівці також у 2017 році постраждала школа. Сьогодні її також відбудовують. Але що важливо — в усіх містах розповідають про те, що люди, які виїхали свого часу до Росії, повертаються, усвідомлюючи, що відновлюється мир. Це дуже важливі сигнали», — наголосила І. Геращенко.

Вона зауважила, що з цікавістю спостерігає за кандидатами в Президенти, які у київських ресторанах або зручних офісах теоретизують, як відновлюватимуть Донбас, але при цьому жодного разу за п’ять років не доїхавши туди.

Реалістичним планом відновлення Донбасу, за її словами, є план Петра Порошенка та його команди: політико-дипломатичний спосіб, посилення української армії, введення миротворчого контингенту на Донбас з широким мандатом тимчасової адміністрації, який має допомогти демілітаризувати цю територію і підготувати її до місцевих виборів. «Дорогий Донбас, ми вас не зрадимо!» — наголосила Перший заступник Голови Верховної Ради.

Перейшовши до розгляду поправок до мовного закону, доповідач із цього питання голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький зауважив, що та справа, яку ми розпочали під час Майдану — будувати сильну, незалежну, європейську Україну — має продовжуватись прийняттям закону про функціонування української мови як державної. Цього, додав депутат, прагнуть і україномовні, і російськомовні громадяни, які хочуть жити в нормальній демократичній країні.

Підтримують представники національних меншин та корінних народів. «Проти лише ті, хто хоче збереження Радянського Союзу, можливого повернення до сталінізму, і щоб Україна стала колонією. Ці люди подають правки, затягують розгляд законопроекту. Але хоч би як там було, ми його ухвалимо. Від Російської імперії — відірвемося і станемо повноправним членом Європейського співтовариства», — констатував Микола Княжицький.

З днем народження цього дня вітали народних депутатів: Юрія Павленка («Опозиційний блок»), Тараса Пастуха («Самопоміч»), Павла Пинзеника («Народний фронт»), Олександра Третьякова («Блок Петра Порошенка») та Миколу Федорука («Народний фронт»). Привітавши народних депутатів, головуючий зауважив також, що у цей день іменинником також є Іван Мазепа.

 

Дослівно

Народний депутат Борислав Береза (позафракційний): «У багатонаціональній Україні поряд живуть українці і євреї, росіяни і вірмени, білоруси і поляки, азербайджанці та угорці — і вони не ворогують. Саме політики намагаються зіткнути їх лобами. Тому перемога буде на боці України, все буде Україна, але лише у тому разі, якщо ми будемо об’єднані, якщо розбрат не поселять у нашому серці».