А може, й справді врожайність чи неврожайність цієї культури мало впливає на гостроту продовольчої проблеми в нашій країні? Однак не поспішаймо з висновками. Мак є не лише цінною харчовою та технічною рослиною, а й лікарською, культивування якої практикується з давніх часів у європейських країнах, зокрема в Україні з початку ХІХ ст.

За господарськими групами він ділиться на снодійний і олійний. Насіння маку використовується в хлібопекарській і кондитерській промисловості, а також вважається цінним для виробництва олії. Отримують її від 30 до 55% двома способами: холодним або гарячим пресуванням. Добута першим способом має світлий колір, дуже смачна і використовується в харчовій, кондитерській та консервній галузях, другим — для виготовлення фарб, оліфи, лаків, туалетного мила, а отримана макуха, яка містить понад 30% білка, є цінним концентрованим кормом для тварин.

Снодійні (опіумні) форми маку століттями вирощують у країнах Азії, вони є джерелом таких цінних та найбільш використовуваних у медицині алкалоїдів, як морфін, кофеїн, папаверин, наркотин. Загалом їх 26. Серед них переважають морфін та наркотин. Усі алкалоїди отруйні, але виготовлені з них лікарські засоби можуть захистити людину від багатьох захворювань. Це, насамперед, серцево-судинні, онкологічні хвороби та остеопороз. Саме вони посідають чільне місце в структурі захворюваності й смертності населення. Пам’ятаймо, що приблизно чверть усіх лікарських засобів, особливо знеболювальних, містять алкалоїди, отримані з коробочок маку...

Унаслідок так званого посилення боротьби з наркоманією вирощування культури певний період було заборонено. Але настав час, коли в нашій державі мак почали послідовно відроджувати і використовувати як харчову культуру. Минулого року його загальна площа в Україні становила 1100 га. Валовий збір насіння становив 229 тонн. Для насичення ринку його необхідно 15 тис. т. Отже, навіть харчова галузь маковим насінням не забезпечена. Тому виникла потреба закуповувати його в Китаї, Чехії, Словенії та інших країнах.

Що стосується макової коробочки, то її банально спалюють. Хоча, зважаючи на цінність, вона мала б перероблятися хімфармпідприємствами. Керівництво Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Міністерства охорони здоров’я в особі першого заступника голови Владислава Цілини, замість того щоб перейнятися проблемою та вирішити на державному рівні питання розширення площ під вирощування маку й отримання наркотично-знеболювальних засобів для вітчизняної медицини, заощаджуючи на їх закупівлі в зарубіжних країнах чималі кошти, на запитання журналістів без вагань відповідає, мовляв, «робіть офіційний запит». Але ж не в запиті справа, а у вирішенні державного питання.

До прикладу Владиславу Володимировичу наведу таку невелику країну, як Угорщина. Сьогодні вона — європейський лідер у виробництві опію-сирцю і алкалоїдів із коробочок макової культури. Забезпечує ними свою медицину, та ще й реалізує в 50 країнах.

Цією інформацією поділився випускник Української сільськогосподарської академії Сел Шандер. Він повідомив, що у країні існує навіть науковий інститут маку, в якому він працює. Інститут веде наукові роботи з розробки високоврожайних сортів маку з високим вмістом алкалоїдів.

Сел Шандер без усяких запитів надав вичерпну інформацію про вирощування маку в Угорщині. Раджу й нашим чиновникам побувати й ознайомитись із тим, як там вирішують питання, що є нагальними і в Україні.

Володимир БІЛЕНКО,

завідувач навчальної лабораторії «Музей лікарських рослин» Національного університету біоресурсів і природокористування України, заслужений працівник сільського господарства України, академік.

Фото надано автором.