Андрій Кожем’якін, Оксана Продан, Марія Матіос, Оксана Юринець.
Микола Княжицький.
Олег Лаврик, Альона Бабак.
Володимир Литвин, Артур Герасимов.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 9 квітня
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій поінформував про результати роботи української парламентської делегації на 140-й Асамблеї Міжпарламентського Союзу у столиці Катару, місті Доха. «Це — величезний і найдавніший міжнародний форум», — зазначив А. Парубій. У роботі Асамблеї взяли участь делегації 163 країн, 60 голів і 40 віце-спікерів парламентів. Загалом у форумі взяли участь понад 2200 парламентаріїв.
Голова Верховної Ради розповів, що українська парламентська делегація запропонувала для ухвалення на Асамблеї проект Резолюції про неприпустимість найманства як засобу підриву миру та порушення прав людини, провівши велику роз’яснювальну роботу із учасниками форуму. Андрій Парубій висловив переконання, що ця Резолюція буде прийнята Асамблеєю.
Андрій Парубій повідомив, що у своєму виступі на Асамблеї він розповів парламентаріям із різних країн про злочини російських окупантів на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу, а також звернувся до російської парламентської делегації, яка була присутня в залі, і особисто до голови державної думи із закликом забрати свої окупаційні російські війська з території України і перестати вбивати українських громадян. «Це ще одна перемога на дипломатичному фронті», — наголосив Голова Верховної Ради. Більшість делегатів українського парламенту, котрі брали участь в Асамблеї, обрані до керівних органів МПА.
Голова Верховної Ради заявив, що оскаржить згідно із законодавством у вищій судовій інстанції рішення Окружного суду Києва стосовно припинення дії Закону про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» стосовно приведення у відповідність назв українських церков. А. Парубій наголосив, що дане рішення суду ще не є остаточним, а закон про приведення у відповідність назв українських церков є чинним. «Рішення Окружного адмінсуду не є остаточним. Я оскаржуватиму його в апеляційній інстанції, а якщо потрібно буде — то і в касаційній», — сказав глава парламенту. Як відомо, у грудні 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон, який обов’язує Українську православну церкву (Московського патріархату) вказати в назві свою приналежність до Російської православної церкви.
Далі парламент продовжив розглядати у другому читанні проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). Розгляд у другому читанні цього об’ємного законопроекту, до якого надійшло майже дві тисячі поправок, депутати розпочали 28 лютого. Розпочався розгляд правок до сьомого розділу законопроекту «Забезпечення стандартів державної мови» із 1218-ї правки, а також восьмого розділу «Захист державної мови». Доповідач, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, ставив на голосування для підтвердження всі поправки, на яких наполягали депутати.
Чи не найбільше правок внесли депутати із фракції Опозиційного блоку, влаштовуючи диспути. Зокрема, депутат Василь Німченко запитав у доповідача: у якій країні її мешканці мають складати іспити на знання державної мови, як це передбачає законопроект? На це Микола Княжицький відповів: іспити на знання державної мови проводяться у багатьох країнах. Михайло Папієв повідомив, що у Страсбурзі у рамках ПАРЄ відбудеться круглий стіл, на якому українські парламентарії хочуть донести до європейської спільноти, що цей закон грубо порушує права національних меншин в Україні.
У відповідь Микола Княжицький закликав припинити спекулювати на темі нацменшин. «Ми толеруємо і поважаємо права всіх нацменшин. Закон лише захищає права українців в Україні», — підкреслив він.
Особливо заперечували депутати від Опоблоку щодо норми законопроекту про отримання сертифіката на знання державної мови при прийомі на державну службу, вважаючи такі іспити дискримінаційними, наводячи як приклад цілі села у Чернівецькій області, де всі мешканці розмовляють румунською мовою, чи угорські села на Закарпатті.
Натомість Микола Княжицький наголосив: «Закон не забороняє громадянам усіх національностей у побуті розмовляти будь-якою мовою. Йдеться про іспити для підтвердження володіння українською мовою не для всіх громадян України, а лише для тих, хто претендує на посади державної служби та найвищі посади в державі. Ніхто від громадян не вимагає складати жодні іспити, якщо вони вчили українську мову в школі».
Оксана Білозір додала: «Ми приймаємо цей закон для всіх громадян України. Представники нацменшин є громадянами України, і їх права захищені Конституцією. У Конституції визначено, що державною мовою є українська. Наш закон фактично розширює, наповнює змістом цю конституційну норму».
Депутат Олег Мусій заявив, що з огляду на політичну ситуацію в країні, щоб не затягувати розгляд законопроекту про мову в парламенті, готовий зняти всі свої правки, якщо буде проведено нараду з авторами правок для вироблення узгоджених позицій щодо законопроекту. Микола Княжицький пообіцяв провести таку нараду.
Головуючий повідомив про створення у парламенті восьмого скликання відповідно до статті 60 Регламенту міжфракційного депутатського об’єднання «На часі», головою якого обрано народного депутата Олену Сотник і до складу якого увійшли 12 депутатів із різних фракцій. Окрім того, глава парламенту поінформував, що надійшла заява про створення у Верховній Раді відповідно до ст. 60 Регламенту міжфракційного депутатського об’єднання «За наступного Президента України Зеленського В. О.», головою якого обрано Віталія Купрія. Однак у складі цього об’єднання лише один депутат.
На ранковому пленарному засіданні парламент розглянув 1361 поправку до законопроекту № 5670-д у другому читанні.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко повідомила, що в кулуарах парламенту відкрито експозицію «Тарас Шевченко — художник. Погляд з ХХІ століття», зібрану студентами та випускниками Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича.
Депутати привітали в сесійній залі делегацію чеського парламенту, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.
Довідково
20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), згідно з яким релігійна організація (об’єднання), яка є частиною іншої структури, керівний центр якої знаходиться в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, зобов’язана у своїй повній назві відображати відповідну приналежність.
