Обліковець учнівських перемог і здобутків — директор школи Валентина Корнієнко.
Фото Івана КОРЗУНА.
У 50-х роках минулого століття в Гурівці Долинського району мешкало вісім тисяч осіб, на початку дев’яностих — уже лише дві з половиною. До наших днів населення скоротилося ще на тисячу, але причини демографічної кризи, як розуміє кожен, треба шукати не в локальній демографічній ситуації... Це вам добре пояснить, наприклад, заступниця голови місцевої ветеранської організації Людмила Гуренко, яка 35 років пропрацювала медсестрою в тамтешній амбулаторії зі стаціонарним відділенням і ліжко-місцями для породіль, а нині має пенсію, яка ображає людську гідність і медика, і громадянина...
Без комплексів
Але дещо в житті села залежить лише від місцевої влади, громадських активістів. Насамперед — настрій людей. Це не банальний менторський відступ від основної теми, адже нам часто доводилося бувати в селах-привидах, де ніколи нічого не відбувається. Де найцікавіша подія — сонячна погода, а найпопулярніша спільна справа — футбол по телевізору. Школярі, педагоги, домогосподарки й фермери, якщо їх позбавити суспільного життя, «вимкнути» (як світловий прилад) той імпульс, який заряджає колективною енергією й бажанням зробити світ навколо цікавішим, поступово... гаснуть. А люди похилого віку буквально згасають.
— Ні, у нас село активне, — тримає марку сільський голова Олена Василенко. — Почнемо з ринку землі та конкурентних відносин між орендарями. За середній пай, а це — 7,62 гектара, люди отримують щороку в грошовому еквіваленті щонайменше по 20 тисяч гривень. Однак паралельно склалася тенденція — молодь своєї землі в оренду не віддає, тому одноосібних господарств у нас чи не найбільше в районі (у розрахунку на кількість мешканців. — Авт.). Обробляється вся земля, яка є в селі й навкруги. Якби з’явилася вільна площа, землекористувачі стали б за нею в чергу. І якби хтось комусь не виплатив пайових, власник одразу оформив би договір з іншим орендарем...
Зручне розташування Гурівки на трасі (щоправда, дорога з Кропивницького на Дніпропетровщину дедалі більше нагадує танковий маршрут) усе-таки дає змогу розвиватися сільській торгівлі — тут працює кілька продмагів, у проекті — магазин автозапчастин. А сусідство Кривого Рогу поступово фіксує за селом статус дачної околиці — серед приїжджих є новосели, котрі перебралися сюди остаточно, на всі чотири сезони. Маючи бажання збільшити, після об’єднання з Пишним (а, можливо, і з Боковим), річний бюджет громади до 16 мільйонів гривень (нині 5,5 мільйона), Гурівка вже сьогодні планує соціальні видатки так, щоб і школу та спортивний рух на селі підтримати, і одиноким людям похилого віку та хворим допомогти.
Людмила Гуренко (де, якщо не в Гурівці, жити з таким прізвищем?) розповідає, як з ініціативи ветеранської організації із сільського бюджету виділяються кошти на благодійництво. Приміром, пенсіонерка Ольга Іванівна Щенявська отримала новий кардіостимулятор. Олександр Тюкавкін — транш на лікування в шпиталі. Ще одній людині після пожежі відремонтували будинок.
Не хлібом єдиним...
Сама Людмила Данилівна — приклад того, як, живучи в хорошому селі, можна й освіту дітям дати, і на схилі літ залишатися активною людиною. Один із двох синів колишньої медсестри (якщо в селах узагалі бувають колишні медики) — місцевий підприємець, другий — хірург за кордоном. Один онук працює лікарем у Сполучених Штатах, а онука Юля навчається в медуніверситеті. Тим часом шанована односельцями мама й бабуся допомагає Гурівці відстоювати славу найкращого спортивного села Долинського району. Зокрема, торік показала третій результат на районних змаганнях із тенісу.
А голова села Олена Василенко перемогла на турнірі жінок-гирьовиків. Вона двадцять разів витиснула 16-кілограмову гирю!.. Не багато шансів на перемогу в суперників Гурівки в шашечних баталіях, недаремно ж це село називають столицею шашок (мабуть, давно його офіційним символом слід зробити дошку з чорними і білими клітинами). Ще один азартний турнір, де ветеранська і молодіжна збірні Гурівки стабільно показують високі результати, — футбол. Адже не для поразок сільрада купила два комплекти ігрової форми і «розкрутила» на ще один (для гравців вікової категорії «50+») ТОВ «Новолозуватське».
— Ми — одна з небагатьох сільських команд, якій пощастило грати на міжнародному стадіоні «Металург» у Кривому Розі, — пишається досягненнями земляків землевпорядник, спортивний лідер села Олександр Коновальчук. — Двічі зіграли на цій арені з місцевим «Атлантом». І двічі виграли...
І бог Тенгрі в помічниках
Тим часом директор школи Валентина Корнієнко веде лік учнівським перемогам і здобуткам гурівських педагогів.
— Школа в нас історичного профілю, — зазначає вона. — Тому найкращі результати на обласних та районних змаганнях — саме з цієї дисципліни. У поточному академічному році призові місця на олімпіадах посідали Сергій Карпутенко, Антоніна Затюра... Упродовж останніх трьох років одинадцять наших випускників вступили до вишів, семеро навчаються в медичних коледжах. Завдяки гарному оснащенню на достойному рівні займаємося художньою самодіяльністю...
Світлана Ламанова в шкільному музеї.
Учителі-ентузіасти Світлана та Сергій Ламанови видали книжку, організували музей. Серед експонатів — постоли з Ганнівки та Пишного, рушники, оригінальні горнятка і глечики, вишивані сорочки та рушники, фото наскельного зображення бога Тенгрі — господаря вічного неба, заради якого (самого зображення на скелі, а не знімка в музеї) студенти із криворізького педуніверситету щороку їздять до Гурівки на практику...
Ситуація в Гурівській школі, стан самого приміщення — це реальний позитив. Недаремно сільська рада щорік фінансує заклад у середньому на п’ятсот тисяч гривень.
Школа, яка має автономну котельню, плазмові телевізори в кабінетах історії, біології, іноземної мови, 1-му та 2-му класах, сучасну їдальню, конференц-залу, кімнату корекції для інклюзивної освіти, танцювальний клас тощо, здатна повністю вилікувати сільського школяра від комплексу «побутової меншовартості». Заклад має перспективу розвитку. У тому сенсі, що це єдина в районі школа, де наступного року побільшає учнів, бо до першого класу прийде аж 18 школяриків.
