Фото автора.
За 2,5 року Кремінна залучила зовні на свій розвиток 85 млн грн. Це майже п’ять її річних бюджетів. Як це вдалось?
Свого часу, коли у Кремінній працювала шахта і ще з десяток потужних промислових підприємств, це місто вважалося цілком самодостатнім у плані наповнення свого бюджету. Сьогодні ситуація зовсім інша. Разом із селами Стара Краснянка, Житлівка, Діброва та Кузьмине, які входять до адміністративної структури міста, воно налічує 22 тисячі населення плюс 4 тисячі внутрішньо переміщених осіб. При цьому дохідна частина бюджету міста, що складається з податку на доходи фізичних осіб, обминає міський «кошик» і потрапляє в район. Словом, бюджет Кремінної зовсім невеликий. Торік він, зокрема, сягнув майже 20 млн грн, а на ці кошти, як кажуть, не розгуляєшся. Притому комунальне господарство міста перебувало в такому поганому стані, що гуманітарна катастрофа могла виникнути в будь-який час. Де вихід? Він лежав на поверхні — залучити міжнародні донорські кошти, взявши участь у грантових програмах. Розрахунок був дуже правильним. Сьогодні Кремінній можна позаздрити, бо вона має найсучаснішу систему водопостачання та водовідведення. Проблеми з водою відходять у минуле.
— Проект ЄС «Поліпшення доступу води в постраждалій від конфлікту громаді міста Кремінна» був для нас першим за своєю масштабністю та вартістю. І не лише для нас, а й для всієї Луганської області, — розповідає міський голова Юрій Прокопенко (на знімку). — Його загальна вартість становила 51,5 мільйона гривень, причому частка місцевого бюджету — зовсім невелика. Трохи менше п’яти мільйонів гривень. Отже, за рахунок коштів уряду Японії ми зробили реконструкцію головної насосної станції «Кремінська». Ситуація тут була вкрай аварійна. Наприклад, на силовому кабелі завдовжки 2,7 кілометра не було живого місця. Він міг будь-якої хвилини вийти з ладу — і все місто залишилося б і без води, і без електропостачання. Тому й обрали цей об’єкт для проекту: замінили кабель, насосне та електричне обладнання, зробили ремонт будівлі. Після такої реконструкції отримали економію електроенергії майже на 30 відсотків.
Ця станція важлива для нас. Джерельна вода наповнює резервуар, і після цього помпою спрямовуємо її з верхньої точки на все місто. А друга насосна станція — Житлівська, реконструкцію якої також провели торік, подає воду знизу міста. Тобто, одна вода сама до нас приходить, а другу треба помпувати. За проектом вдалося замінити майже 50 кілометрів водопроводу, а це здебільшого магістральні лінії, встановити 32 гідранти та змонтувати 131 колодязь. До речі, система, яка будувалася в 50—60 роках минулого століття, цих колодязів не передбачала взагалі. А тому, якщо траплявся порив на якомусь відрізку водогону, доводилося зупиняти всі насосні станції і зливати всю воду, залишивши без неї місто. З огляду на те, що на старих водоводах найбільший діаметр труб становив 700 міліметрів, а найменший — 400, можна уявити собі, яку кількість води на час ремонту доводилося зливати в річку. Труби такого великого діаметра на Житлівській насосній станції були тому, що вона подавала воду на Лисичанськ. Тиск у водоводах доводили до 20 атмосфер. Сьогодні своїми станціями ми забезпечуємо тільки Кремінну, тому частина відводів та потужностей нам уже не потрібна.
За проектом Євросоюзу на Житлівській насосній станції обладнано чотири сучасні економічні насоси, установку з виробництва гіпохлориту, шафу управління з головним пуском і частотним регулюванням підтримання тиску в системі. Словом, зробили все, як того вимагає час. А ще в рамках реконструкції міська влада змогла відремонтувати міст через річку Красну, встановивши тут освітлення, огорожу, уклавши тришарове асфальтобетонне покриття дороги. Своїм коштом цього зробити не змогли б.
Проект ЄС вигідний громаді й у тому плані, що в ньому враховано все, навіть закладені кошти на відновлення асфальтобетонного покриття, тротуару, які були пошкоджені під час проведення ремонту системи водопостачання. У зв’язку з цим у місті вдалося укласти 1 440 кв. метрів тротуарної плитки, 1800 кв м тротуарів з асфальтобетонним покриттям та відновити на 1999 кв. м покриття автодоріг. Крім того, в проекті закладено кошти на проведення інформаційної кампанії.
— Ми розуміємо, що дорослих уже пізно вчити економії електроенергії чи води, тому почали працювати з підростаючим поколінням, — розповідає міський голова. — Проводили різні заходи в школах, дитячих садках. Наприклад, конкурс дитячих малюнків «Вода — джерело життя». Переможці поїхали на відпочинок в екотабір.
До Юрія Прокопенка приїздили і приїздять колеги з області, які цікавляться досвідом його роботи, прохають розкрити таємниці. Кремінський голова усім каже одне: треба мати хорошу команду, навчитись себе презентувати, вірити в свої сили, дружити з ініціативою і не лінуватись. Тоді навіть в умовах невеличкого бюджету громада має хороші шанси для розвитку.
