Паски на Прикарпатті — як короваї.
Фото автора.
Тиждень перед Великоднем на Прикарпатті був наповнений приготуванням до свята. У полі не пораються, навіть садіння картоплі (хто ще не встиг) відкладають. Прибрано оселі. Господині чаклують на кухні.
У селах ще дотримуються давніх звичаїв. Космач Косівського району — чи не найбільший їх оплот. Місцева господиня Олена Кравчук оповідає, що випікання паски — цілий ритуал. Неодмінно треба попросити благословення в Бога, перехрестити вироби, перш ніж покласти до печі.
Паски тут високі — на зразок короваїв. Дріжджове тісто замішують на молоці або жинтиці. Так називають сироватку, що залишається після приготування будзу. Цей сир — також атрибут великоднього кошика. Його готують із коров’ячого, козячого чи овечого молока (або їх суміші) із додаванням закваски.
Яєць до паски не шкодують, можуть на одну використати й зо два десятки. Форми наповнюють наполовину, дають тісту підійти аж по вінця. Оздоблюють хрестиками, косами з того самого тіста, тільки тугіше замішаного. Або ж вирізають пелюстки квітів, листочки та інші прикраси з такого, як на вареники. Зверху змащують яйцем. І шириться оселею неповторний аромат!
Вважається, що найкращі паски — з печі. У прикарпатських оселях ще подекуди вони збереглися. Наталія Соломчак-Хімій з Ясеня Рожнятівського району розповідає, що в одну влазило з десяток пасок.
«Ми з нетерпінням чекали, коли паски виберуть із печі, — каже жінка. — Ще гарячими обтирали їх зволоженим рушником. Найбільшим щастям було, коли одну розламували та пригощали малечу. Той неповторний аромат у мене й асоціюється з Великоднем. Яйця для випічки складали десь із місяць. Тож вона виходила запашною та жовтою».
Нічим не відрізняється від домашньої випічка пекарні «ОберХліб» із селища Обертин Тлумацького району. Власник підприємства Богдан Станіславський кілька років тому переобладнав стару пекарню за останнім словом техніки. Замовити продукцію в «ОберХлібі» можна заздалегідь. Зокрема паски та бабки. Випікають їх за давніми рецептами.
