Реакція ЄС на видачу Москвою паспортів РФ на не підконтрольних Києву територіях Донбасу стала однією із головних тем обговорення у Брюсселі, де 13—14 травня відбувалися заходи з відзначення 10-ї річниці заснування «Східного партнерства».

Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні за підсумками засідання міністрів закордонних справ держав-членів Євросоюзу та країн-учасниць «Східного партнерства» повідомила, що спільнота найближчими тижнями продовжить вивчати можливість запровадження санкцій проти РФ, інформує DW.

Заяви, які звучали цими днями у Брюсселі, дають зрозуміти, що єдності в ЄС стосовно запровадження нових антиросійських санкцій поки що немає.

Очільник МЗС Чехії Томаш Петршичек під час спілкування із журналістами в понеділок зауважив, що наразі Брюссель «більш прихильний до пошуку діалогу, а не до тиску, як це робить сама РФ». 

Проте є група країн, яка не згодна з цією позицією. Зокрема, глава зовнішньополітичного відомства Естонії Урмас Рейнсалу в Твіттері написав: «Провокаційні дії Росії в Україні говорять самі за себе. ЄС не повинен визнавати російські паспорти, видані українцям на окупованих територіях, а має розглянути розширення санкцій». Він також наголосив, що Брюссель залишатиметься єдиним у підтримці територіальної цілісності й суверенітету України та продовжить тиснути на Кремль. У свою чергу український міністр Павло Клімкін під час спілкування із ЗМІ заявив, що Євросоюз не повинен обмежитися лише персональними санкціями у відповідь на новий крок агресії Москви.

У центрі розмов у Брюсселі було не лише запровадження нових антиросійських обмежень, а й продовження вже існуючих. Після переговорів із Президентом Європейської Ради Дональдом Туском Президент України Петро Порошенко, який також брав участь у заходах з відзначення 10-ї річниці «Східного партнерства», висловив упевненість, що на червневому саміті ЄС санкції проти РФ буде продовжено. «Та ситуація і та наша робота, яка була зроблена за останній місяць, дає нам підстави для оптимізму», — цитує П. Порошенка його прес-служба. 

Глава держави нагородив Дональда Туска орденом Ярослава Мудрого за особистий внесок у розвиток співробітництва між Україною та ЄС, вагомі заслуги у відстоюванні територіальної цілісності й суверенітету нашої країни (на знімку). Таку ж нагороду він вручив і Президенту ЄК Жан-Клоду Юнкеру.

П. Порошенко в рамках візиту провів також зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та президентом Європейської народної партії Джозефом Долем. За результатами переговорів він висловив переконання, що Україна має зберегти напрямки і темпи європейської та євроатлантичної інтеграції.

Повертаючись до саміту «Східного партнерства» — підписання спільного підсумкового документа не відбулося. Проте єврокомісар з питань сусідства та переговорів про розширення Йоганнес Ган не вважає це проблемою. На його думку, лідерам держав, які прибули до Брюсселя, не варто приділяти увагу відсутності спільного рішення. «Скажу чесно, я би порадив своїм колегам, главам держав насолодитися 10-річчям, святкувати», — цитує Гана «Європейська правда».

Раніше П. Клімкін заявляв, що теж не бачить трагедії у відсутності спільної декларації. Він повідомив, що українська сторона більше націлена на підписання документа із «грузинськими та молдовськими друзями».

За результатами саміту прес-служба нашого МЗС повідомила, що подальші пріоритетні напрямки України у рамках «Східного партнерства» (СхП) — «розвиток посиленого співробітництва з асоційованими партнерами «Східне партнерство +», законодавча апроксимація, зниження тарифів на роумінг між ЄС та країнами СхП, відкриття Європейської школи СхП в Україні та поглиблення співпраці у безпековій сфері».

***

Неабиякого резонансу набула заява П. Клімкіна, яку він зробив під час спілкування із журналістами у Брюсселі в понеділок, про те, що Україна може відмовитися від дотримання Мінських угод у разі, якщо зацікавлені держави доб’ються зняття санкційного тиску з РФ у Раді Європи. «Голос України» направив інформаційний запит у МЗС для роз’яснення цієї позиції. Поки відповіді не надійшло. 

Проте вчора віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час спілкування з представниками ЗМІ у Брюсселі зауважила, що, на її думку, в заяві українського міністра йшлося не про можливій вихід України з «Мінська», а про ймовірну шкоду Мінським угодам через дії європейських партнерів. «Я зрозуміла міністра Клімкіна таким чином: якщо наші європейські партнери руйнуватимуть засади, на яких Росія може повернутися до ПАРЄ, то ці європейські країни можуть звинувачувати самі себе в тому, що вони зруйнували «Мінськ», — цитує її «Європейська правда». 

Окрім того, у зовнішньополітичному відомстві Франції учора заявили про необхідність виконувати Мінські угоди і закликали Київ не пов’язувати їх із ситуацією в Раді Європи.

Фото Михайла ПАЛІНЧАКА (прес-служба Президента України).