Фото надано автором.

Чому на Вінниччині виловлюють червонокнижних зубрів і переселяють в інші регіони?

Мисливствознавець Володимир Ткач з Хмільницького управління лісового господарства брав участь у переселенні 27 зубрів. Саме стільки круторогих відправили з Вінниччини до інших областей держави за десять років. Вага однієї особини — від п’ятиста до тисячі кілограмів. Як вдається заманити у пастку таких парнокопитних? А перевозити?..

Самців простіше заманити в пастку, ніж самок

Однак у пастці вони поводяться однаково агресивно. Перших зубрів переселили у 2008 році. У той час Володимир Ткач тільки-но приступив до роботи мисливствознавцем у Хмільницькому лісгоспі. Йому доручили відловити 12 зубрів — вісім самок і чотири самці. Дозвіл на вилов отримали терміном на два роки. Відправляли тварин у ліси Львівщини.

— Технологію вилову зубрів відпрацьовували самотужки, — розповідає Володимир Ткач. — До того часу не виникала така необхідність. Науку вилову освоювали разом з працівниками відділу мисливствознавства обласного управління лісового та мисливського господарства. Цікавилися, як це робиться за межами держави. Починали з виготовлення живопастки.

Так лісівники називають невелику обору, що має широкий вхід з піднятою вгору хвірткою і вузький вихід. Як тільки тварина заходить, хвіртка автоматично зачиняється. Вихід залишається один — вузький коридор до ящика. Приманкою служить багато кормів на оборі. Ставлять також солонці, воду. Втім, тварини не поспішають заганяти себе у «полон».

— Треба бачити, наскільки зубри стають агресивні, коли розуміють, що опинилися у неволі, — говорить Володимир Ткач. — Спочатку вони рогами луплять у стінки, потім намагаються перестрибнути через огорожу. Були випадки, коли рогами вибивали дошки.

Співрозмовник згадує випадок з молодим здоровим самцем. У пастці тварина опинилася у день, який нескладно запам’ятати, — 23 лютого. Такої агресії у зубрів Володимиру Ткачу раніше не доводилося бачити. За поведінкою «полоненого» парнокопитного спостерігав разом з колегами з одного з лісництв Чернівецької області, які приїхали забрати тварину. Богатирської сили молодий самець вибив одну з дощок на оборі. Гатив рогами в інші з такою силою, що звук у лісі відлунював. Піна виривалася з рота, пара — з ніздрів. Копитами рив землю...

— Гості з Чернівців тоді дали тварині кличку — Лютий, — каже Володимир Ткач. — Яким же було наше здивування, коли раптом Лютий змінив гнів на милість. Спершу він проникливо подивився на нас, потім опустив голову і пішов вузьким коридором у темряву ящика.

До речі, ящики роблять з дубових дощок. Вони невеликого розміру. Мають прорізи для доступу повітря. Піднімають їх краном, вантажать на автомобіль і бажають щасливої дороги.

Дозволи на вилов і перевезення — тільки іменні

Пізня осінь, зима і рання весна — це той час, коли відбувається вилов і переселення тварин. У теплу пору не перевозять, бо задушлива атмосфера у ящику шкодить тваринам. Не турбують тварин також на початку літа, у цей час у них період отелення. Їм потрібен спокій.

— Наша робота — під особливим контролем, — каже мисливствознавець. — Всі дозволи на її проведення надає Мінекології. Дозволи тільки іменні. Окремо видається на вилов і із зазначенням прізвища відповідальної людини і так само на перевезення. На одну й ту само людину не може бути покладена відповідальність і за вилов, і за перевезення.

З документами багато клопотів. Після того як тварина опинилася у пастці, викликають працівників екологічної служби. Складають спільний акт. Вимагається низка інших паперів. Все це робиться з однією метою — аби під виглядом переселення не допустити фактів браконьєрства.

Нині Володимир Ткач зі своїми колегами зайнятий виловом для переселення 10 зубрів до Сторожинецького лісництва Чернівецької області. Каже, двох самців і п’ятьох самок уже доставили на Буковину. Залишилося ще три самки.

Інформація до роздумів

Полювання на зубрів заборонено. Штраф за знищення однієї голови зубра — 130 тис. грн.

За переселення одного зубра отримують в середньому 70 тис. грн.

Як стверджує співрозмовник, не зафіксовано жодного випадку нападу зубрів на людей. Хоча деякі з тварин можуть підходити на близьку відстань. Зокрема, це тварини нерепродуктивного віку. Таких виштовхують зі стада. Вони пускаються у мандри. Можуть ходити не тільки лісами, а й полями, завдавати шкоди сільгоспугіддям. Щоправда, у холодну пору року дозволяють повернутися до стада. Тоді потрібні додаткові копита, якими добувають корми з-під снігу чи льоду.

Вінницька область.

До речі:

До 1979 року у лісових угіддях Вінницької області зубри не водилися. Саме в той рік завезли в регіон чотирьох самок і двох самців. Відтоді поголів’я зросло до 95 голів. Територіально вони знаходяться на просторах трьох районів — Літинського, Калинівського і Хмільницького, що входять до мисливських угідь державного підприємства «Хмільницький лісгосп». За кожну переселену тварину отримують в середньому 70 тис. грн.

Факт:

У січні 2016-го браконьєри знищили на Вінниччині 17 голів зубрів. Загнали їх на озеро. Під вагою тварин лід не витримав, і вони опинилися у воді. На березі видно — була кров. Припускають, що тих, які врятувалися, могли добивати сокирами. Правоохоронці так і не встановили винуватців.

Довідково:

На Вінниччині найбільша популяція зубрів. За переписом у січні 2019-го нараховувалося 95 особин. Загалом в Україні приблизно 300 зубрів. Щільність поголів’я в регіоні становить п’ять особин на 1000 га угідь (при нормі три особини на тисячу га угідь). Це одна з причин переселення тварин. У такий спосіб вінницькі лісівники сприяють розширенню популяції червонокнижних цього виду тварин.