Багатьох це може здивувати, але фахівці з розведення риби та й справжні рибалки добре знають, що у період нересту більшість видів шукає зручні місця для того, щоб відкласти ікру і вивести там мальків. Буває, самотужки їм не впоратися через різні природні перешкоди. Щоб допомогти рибам, на водних об’єктах Хмельницької області встановлюють штучні нерестові гнізда. Вони вже з’явилися на річці Полква, встановлені на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС, Щедрівському й Новокостянтинівському водосховищах. Загалом на хвилях плескається вже майже чотири сотні таких споруд. Під контролем працівників управління Держрибагентства в області їх установлюють представники рибодобувних організацій. Долучаються до цієї роботи й громадські інспектори рибоохоронного патруля.

Хоча існують деякі винятки, проте, на відміну від птахів, риби не можуть самостійно облаштовувати для себе гнізда. Тож люди змушені допомагати їм у цьому. Змайструвати таке гніздо зовсім неважко. Достатньо нарізати гілок із кущів, додати до них гілок із хвойних порід дерев і все це змотати та закріпити разом. Потім по всій довжині такої конструкції прив’язують порожні пластикові пляшки, які виконують роль буйків і утримують її на плаву. А з обох кінців до гнізда прикріплюють каміння, щоб «новий дім» не зносило водою. Такі «пологові будинки» човном відтягують на 15—20 метрів від берега і встановлюють паралельно до берегової лінії. Все готове до нересту. На хвойних особливо полюбляють відкладати ікру судак, короп, лящ. Не відмовляється від них і карась, плотва тощо. За нерестовищами потрібно постійно доглядати, виймати їх із води та очищати від намулу. Тоді успіх забезпечений.

Штучні нерестовища створюють насамперед для того, щоб забезпечити рибі умови для виживання. Адже минулими роками через весняні посухи річки та озера помітно міліли і навіть висихали. У такому разі ікра нерідко залишалася на рослинах, з яких сходила вода, пересихала на сонці і гинула.

Потреба встановлювати штучні гнізда виникає і там, де у воді майже немає рослинності. А переважна більшість риб річок та озер нереститься саме на водоростях. Тож штучні нерестилища утримують ікру на однаковій глибині відносно рівня води і дають високі шанси на життя.

Їх намагаються встановити в найкомфортніших умовах. Для нересту потрібна заплава, глибина якої сягає не більше двох метрів. Слабка течія та добре прогріта вода значно підвищують шанси на виживання ікринок і мальків. Різна риба потребує різної температури. Наприклад, лящ нереститься при 12 градусах, а плотва — при дев’яти.

На Хмельниччині нерест уже розпочався і триватиме до кінця червня. В цей час на нерестовищах ловлю риби заборонено. Для того щоб рибалки могли зорієнтуватися, де не можна закидати не тільки сіті, а й вудочки, фахівці управління разом з науковцями створили онлайн-карту з місцями нересту у рибогосподарських водоймах регіону. Водночас на ній вказані і місця, де можна порибалити.

Фото управління Держрибагентства.