Субсидії монетизували у 3,4 млн господарств. На це уряд спрямував 5,7 млрд грн, повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі одного з телеканалів, інформує прес-служба уряду. В. Гройсман зазначив, що процес монетизації комунальних субсидій і пільг — це не разова акція, а планомірний процес, що вже почався і продовжуватиметься.

Окрім цього, він звернув увагу, що досвід монетизації субсидій врахують і під час монетизації інших пільг. Робота в цьому напрямі розпочнеться, за словами глави уряду, вже з жовтня цього року.

Нагадаємо, що з 1 березня 2019-го субсидії почали виплачувати грошима. Монетизовані субсидії пенсіонерам виплачують разом із пенсією через банк або через відділення «Укрпошти». Решта отримують субсидії через Ощадбанк. Нагадаємо, за даними Держстату, субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у березні 2019 року отримували 3897,6 тис. домогосподарств. За розрахунками уряду, пенсіонери становлять майже 75% отримувачів субсидій.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України спільно з Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» імені Ю. Білоконя завершило розробку нового законопроекту «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Він має вирішити максимальну кількість проблемних питань, щоб нарешті розпочати процес реконструкції кварталів застарілого житла.

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе зауважив, що за активної участі широкого кола фахівців, експертів, громадськості, жителів таких будинків відбулися обговорення проблем та можливих шляхів їх розв’язання. «Найважливіше — щоб були враховані інтереси мешканців таких будинків і створені сприятливі умови, щоб реконструкція змогла розпочатися», — додав заступник міністра.

Зокрема, новий законопроект враховує можливість здійснення реконструкції застарілого житла різної поверховості, а не лише п’ятиповерхівок, визначає замовниками проектів реконструкції виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, розширює перелік можливих джерел фінансування проектів, визначає алгоритм ухвалення рішення щодо реконструкції або знесення, удосконалює процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла, передбачає різні можливі варіанти відселення жителів під час реконструкції, максимальну відстань, на яку відбуватиметься відселення, та низку інших важливих питань.

Ще одна новина від Мінрегіону. У державних будівельних нормах планують унормувати мінімальну відстань від краю земельної ділянки, на якій дозволяється висаджувати дерева та кущі у новій садибній та дачній забудові. Йдеться лише про суміжні з сусідськими межі ділянок.

Відповідна норма міститься у проекті оновлених ДБН «Планування та забудова територій», які уже затверджено і буде опубліковано найближчим часом.

«Щоб розв’язати проблему для нової садибної забудови, у проекті нових містобудівних ДБН запропоновано встановити мінімальну відстань, на якій дозволяється висаджувати дерева і кущі... На нашу думку, це дасть нарешті змогу врегулювати питання для власників садибних ділянок», — переконаний заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

Згідно з проектом ДБН, мінімальна відстань від межі суміжної земельної ділянки до кущів, які висаджуються, має становити 1 м, до стовбурів дерев — не менш як 4—6 м залежно від крони, але не менш як половини її діаметра.

Для прикладу, якщо крона дерева становить у середньому 10 метрів, то відстань від межі сусідньої ділянки має становити не менш як 5 метрів, щоб його гілки не заходили на сусідню територію.

Також, щоб не провокувати додаткові конфлікти, власники сусідніх земельних ділянок мають вживати низку заходів, наприклад, підрізати гілки дерев, щоб ті не заважали та не переходили на сусідню земельну ділянку.