Попри всі виклики, які нині переживає Луганщина, харчова промисловість краю все ж відновлюється й розвивається. Підприємства продовжують проводити часткову модернізацію своїх виробництв, намагаються освоїти нові види інноваційної продукції й прагнуть брати участь у національній та міжнародній виставковій діяльності.
Нині на території, підконтрольній українській владі, свою діяльність у сфері переробки сільгосппродукції здійснюють 134 середні та малі підприємства. Переважно вони займаються хлібопекарським, борошномельним, олійно-жировим, м’ясним та молочним виробництвом, а також випускають пиво-безалкогольну, комбікормову продукцію та кондитерські вироби. Одне слово, те, що має найбільший попит у населення регіону. З часом з’являються нові потужності, які подекуди пропонують досить оригінальні види продукції. Зокрема, виробництво м’яких сирів з козячого молока. Підприємство почало діяти минулого року, але наразі вже представляє свою продукцію на галузевих виставках. Загалом у харчовій галузі області протягом минулого року зареєстровано 16 нових малих підприємств, що дало змогу створити 49 робочих місць. Підвищилася майже на 30% і середньомісячна зарплата штатного працівника харчової галузі, вона становить майже 7 200 гривень. Зріс також порівняно з минулим роком на 24,8% і обсяг реалізованої продукції. Такі позитивні зрушення втішають, однак загальна ситуація в харчовій промисловості задовольнити ніяк не може.
Узяти, наприклад, завантаженість виробничих потужностей. Приміром, на олійному виробництві вони задіяні на 35%. Торік безпосередньо на переробку в області йшло лише 24% зібраного молока, а решта вивозилася за межі регіону.
Хлібопекарську підгалузь представляють в області 35 підприємств, асортимент продукції яких налічує майже 190 найменувань. Але й тут виробничі потужності використовуються лише на 50%. З 19 елеваторів, загальний потенціал яких становить 795,8 тисячі тонн, діючих лише 16.
— Ми стратегічно підійшли до того, що тільки розвиток малих та середніх підприємств, які мають свою землю і виробництво, може нівелювати та максимально знизити ризики, які маємо, — зазначає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА Микола Партала. — Сьогодні інвестором переробної промисловості є сам виробник. Навіть якщо він використовує державну підтримку чи міжнародну технічну допомогу, до 80—90% інвестицій — це його власні кошти.
При актуалізації Стратегії розвитку Луганщини до 2020 року в масштабах області передбачено сприяння підвищенню продуктивності та ефективності сільського господарства через реалізацію інфраструктурних проектів. Зокрема, йдеться про будівництво двох важливих для регіону об’єктів — логістичного центру в Рубіжному та міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини. На жаль, за ці п’ять років лабораторію так і не було створено. Чому? Бо йдеться про сотні мільйонів гривень. Торік було розроблено проектно-кошторисну документацію, виділено приміщення під розміщення цієї лабораторії. Однак на цьому обласні кошти закінчилися... Нині в регіоні розраховують на державну допомогу та фінансову підтримку міжнародних донорів.
Луганська область.
