Технологія доповненої реальності одразу неабияк зацікавила відвідувачів музею.

 

На фасаді школи № 8 імені Панаса Мирного у Полтаві з’явилася пам’ятна дошка.

Фото автора.

На Полтавщині досить широко відзначили 170-річчя з дня народження видатного земляка — письменника і громадського діяча Панаса Мирного (Рудченка). Тут його згадували й досі згадують повсюдно. Тим паче, що його біографія пов’язана зі знаковими містами краю. Адже у Миргороді народився, в Гадячі навчався та почав трудову діяльність ще у підлітковому віці, а в Полтаві прожив найдовше і завершив свій земний шлях. Тож зовсім невипадково основні урочистості з нагоди ювілею відбувалися саме в обласному центрі.

Своєрідною прелюдією до них став вечір однієї книжки «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Котляревського. Про цей роман, який Панас Мирний написав у співавторстві з братом Іваном, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка Віра Мелешко говорила зі студентами та старшокласниками.

Водночас завідувачка відділу бібліотеки Юлія Крамарєва привернула увагу присутніх до сучасного прочитання класичного твору на театральній сцені. Зокрема, йшлося про постановки у київському театрі на Подолі та Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. До речі, одним із авторів осучасненої версії «Волів» у згаданому столичному театрі став оглядач «Голосу України» Віталій Жежера.

Безпосередньо у день ювілею представники обласної та міської влади і громадськості, школярі й педагоги поклали квіти до могили Панаса Мирного у Зеленому Гаю. А потім на фасаді розташованої поруч із ним загальноосвітньої школи № 8 імені Панаса Мирного вони відкрили пам’ятну дошку з барельєфним зображенням класика.

Зрештою в літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного відбулося врочисте вручення заснованої обласною радою премії його імені цьогорічним лауреатам. Ними стали поетеси Валентина Матущак та Тетяна Кльокта, науковець і публіцист Гліб Кудряшов, художник Микола Грибан і народна майстриня-лялькарка Наталія Свиридюк.

Віншування автора безсмертних літературних творів у музеї на його колишній садибі тривали й в інші дні. Саме тут, у будинку, в якому він прожив 17 років, презентували новітню технологію доповненої реальності в експозиційному просторі. Завдяки їй просто у вітальні гостинного помешкання, де 1903-го зібралися світочі української літератури і культури, вони «ожили» на екранах смартфонів і планшетів відвідувачів, та ще й заговорили...

Щоб те диво побачити і почути, кожному охочому достатньо завантажити на свій смартфон відповідний додаток «В гостях у Панаса Мирного» (це можна зробити ще на вході до музею за допомогою QR-коду) і навести його на спеціальний маркер.

Останнім слугує копія картини Юрія Баланівського «В колі друзів», на якій він зобразив саме ті знамениті гостини в цьому будинку. Її на окремій підставці встановили біля столу, за яким сиділи Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка та інші подвижники нашого національного відродження.

Тепер вони, за допомогою цифрових технологій, промовляють крізь віки до кожного з нас. Усе це побачити та почути можна, просто придбавши вхідний квиток до музею. Технологію доповненої реальності у скарбницях минувшини обласного центру застосовано вже вдруге. Вперше її використали минулого року в тамтешньому художньому музеї (Галереї мистецтв) ім. М. Ярошенка.

Полтава.