Луганщина має досить сумну статистику: з початку року зареєстровано понад 5400 актів про смерть і лише 1616 — про народження. Тобто людей помирає втричі більше, ніж народжується.

Реєстрація актів цивільного стану — це такий напрям діяльності юстиції, який завжди має попит у громадян. Образно кажучи, життя починається і закінчується з РАЦСу, оскільки будь-які життєві обставини супроводжуються документами, які ми маємо отримувати у цьому відомстві. А відтак таку статистику можна вважати цілком достовірною, чи не так?

— Мушу сказати, що на цю статистику може впливати певна ситуація, — пояснює начальник Головного територіального управління юстиції в Луганській області Тетяна Філатова. — Річ у тім, що певну кількість смертей і народжень ми реєструємо на підставі рішень судів, що відбулися на окупованій території. Якщо говорити конкретно, то 592 актові записи про реєстрацію народжень із 1616 було складено саме на підставі рішення судів про визнання фактів народження на тимчасово окупованій території. А щодо актів про смерть, то вони становлять 31 відсоток.

На думку Тетяни Філатової, народжень дітей на окупованій території з початку року зареєстровано більше тієї кількості, що зафіксована в українських РАЦСах. Скажімо, смертей більше реєструють і визнають у судовому порядку, бо для громадян ОРДЛО важливо мати саме український документ про реєстрацію смерті. Чому? Насамперед тому, що він потім вплине на спадок. Наприклад, на недоотриману пенсію померлого члена сім’ї, гарантованих українським законодавством ще двох пенсій на поховання. Це можливо лише якщо є свідоцтво про смерть. Не потрібно проходити ідентифікацію, верифікацію, постійно проживати за певною адресою на українській території.

Щодо реєстрації дитини ситуація інша. Для отримання державної соціальної допомоги слід пройти складнішу адміністративну процедуру. Насамперед потрібно зареєструватися як переселенець, пройти всю необхідну процедуру, пов’язану з верифікацією, ідентифікацією в Ощадбанку, а також обстеження умов проживання за місцем реєстрації. Перевіряється й адресність використання цієї допомоги. Загалом щодо встановлення фактів народження вимагається багато доказів, починаючи з обмінної карти вагітної жінки, результатів УЗД, аналізів і завершуючи биркою, яку чіпляють малечі в пологовому будинку. Тобто потрібна доказова база, що жінка народжувала. Однієї довідки медзакладу, виданої на території самопроголошеної республіки, для визнання факту народження недостатньо. Через це не всі діти, котрі з’явилися на світ на окупованій території, отримують українське свідоцтво про народження. Таких звернень стає дедалі менше.

Тетяна Філатова звертає увагу на те, що Україна робить певні кроки до того, щоб дитина ще в пологовому будинку мала документ про реєстрацію народження, прописку та ідентифікаційний код. Більше того, користуючись електронними засобами, матір може безпосередньо в лікарні оформити й соціальну допомогу. У цьому проекті «Е-малятко», що реалізується в області, задіяно всі відділи РАЦСу. Цьогоріч уже 88 відсотків новонароджених області отримали перший документ у пологовому будинку. Як стверджує Тетяна Філатова, батьки активно користуються цією популярною і дуже зручною послугою. За чотири місяці поточного року в медзакладах прийнято понад 550 заяв на реєстрацію.

Луганська область.

Фото: lugjust.gov.ua